Наш земляк Данило Сахненко – фундатор українського кіно

Так сталось, що історія не залишила нам ні точної дати і місця  його народження, ані фотозображення, і  зберегла всього одну його не найкращу  кінострічку. Хоча сам він фільмував перші хроніки  Катеринославщини, а пізніше знімав перші українські ігрові фільми. Така вже іронія долі, пише dnepr-trend.in.ua.

Загублена історія

Данило Сахненко народився в 1875 році (дата не уточнена), в Катеринославі. Пошуки місця і точної дати народження, якими займалась голова місцевого осередку Спілки кінематографістів України Валентина Слобода, результатів не дали. 

Якийсь час Сахненко жив у пригороді – селі Мандриківка, а коли в Катеринославі  в 1906 році з’явився перший кінотеатр – електробіоскоп, збудований підприємцем Е.Зайлером,  Данило став постійним глядачем. Його цікавила не лише рухлива картинка , а і диво-апарат, який її відтворював. Зайлер навчив хлопця крутити ручку апарата на кіно сеансах, а вже через якийсь час кмітливий Сахненко став кіномеханіком. Та на цьому він не зупинився. Досконало вивчив кіноапарат, навчився навіть його ремонтувати і знімати на ньому..

Знайдені дати

З 1908 року вже можна прослідкувати творче життя катеринославського самородка. Саме тоді  в місто приїхав  представник відомої французької фірми «Брати Пате і К». Кіно набирало обертів і ширилося по планеті. А кіножурнал «Пате» – все бачить, все знає» доставляв свої  хроніки в найдальші куточки.  Данилу Сахненку запропонували стати кореспондентом журналу. Він отримав зйомочний кіноапарат, кіноплівку, і для представницького вигляду – годинник, піджак і капелюх. Про це написав у своїх спогадах український кінорежисер Арнольд Кордюм, який брав участь у зйомках одного з фільмів Сахненка. 

Маючи в руках кінокамеру, закоханий у кіно оператор  став експериментувати. В тому ж році він за зняв  хронікальну картину про епідемію холери в Катеринославі. Це була перша самостійна робота. Згодом  зафільмував повінь у місті. Фірма «Брати Пате і К» розрахувалась з ним кінокамерою. У 1910 році  вийшла на екрани документальна стрічка «По Дніпру», а в 1911 –   «Грандіозні дніпровські пороги» .

Cахненко, отримавши у власність апаратуру,  створює «Південноросійське синематографічне акціонерне товариство» , а згодом приватне підприємство «Південно російське ательє «Батьківщина». Він став автором першого українського кіно підприємства.     

Але в історію кіно Данило Сахненко ввійшов як автор першого українського ігрового кіно. Картина називалась «Запорозька Січ». Знімали її у селі Лоцманська Кам’янка, у зйомках  брали участь місцеві мешканці – потомки запорозьких козаків. Про зйомки писали в газетах, консультантом був історик Дмитро Яворницький, який надав музейні експонати – старовинний одяг, зброю . В батальних сценах знімались близько 400 людей. Човни, пушки, коні – такі масштабні зйомки проводились вперше. На жаль, фільм не зберігся. Відзнайшлися   лише чотири кадри і синопсис  картини.  

Подальша творчість  Сахненка пов’язана з документальними зйомками, ігровими стрычками  за творами українських авторів Карпенка-Карого, Старицького, Котляревського.

Фільмографія 

В 1911 році в Катеринослав приїхав на гастролі з Полтави  театр Миколи Садовського . Репертуар театру в основному складався з української  класики . Данило Сахненко не міг пропустити таку можливість , тому домовився з режисером про фільмування п’яти найкращих вистав трупи. 

Так у 1911 році був знятий фільм “Наймичка” І. Карпенка – Карого  Того ж року вийшла на екрани стрічка “Наталка-полтавка” І.Котляревського. В головній ролі  Наталки знялась неповторна Марія  Заньковецька. 

 Наступного 1912 року вже знімалась  картина “Кохання Андрія”  за мотивами  твору Миколи  Гоголя. Того ж року побачила екрани стрічка  “ Тарас Бульба”. Іще рік – і знову новий ігровий фільм “Мазепа” за поемою Пушкіна “Полтава” , а в 1914 році вийшла екранізація п’єси Старицького “Богдан Хмельницький”. 

Паралельно з ігровим кіно він знімає документалістику.

 В російських архівах збереглися «Хроніки м. Катеринослава»:

В деталях зняте відвідування Катеринослава імператором Миколою ІІ. Ця подія була 32 січня 1915 року. Імператор побував у  військовому госпіталі. Сахненко знімав військові табори за містом, військовий ешелон, демонстрацію, молебень, цвинтар, похорон убитих.

У лютому 1917 року в Катеринославі розгорнулися революційні події. Це не могло вислизнути від пильного кіноока Данила Сахненка. Він знімав солдатів в траншеях, артилерійську стрілянину, вибухи – його камера завжди була на передовій.

Але особливо Сахненко любив знімати Дніпро.Його зачаровували Дніпровські пороги з вируючими водами, села на узбережжі, люди,  що працюють на землі.

Сахненко  зняв 23 ігрові картини, але  повністю збереглась лише одна , «Умер бедняга в больнице военной», яку він знімав як оператор.

І тут знову губиться  історія… Його сучасники згадують, що доживав Сахненко свого віку в бідності. Мешкав у слюсарній майстерні. Помер у 1930 році. Де похований – невідомо…

Пам’ять

Дніпровські дослідники  відновили деякі дати і місця перебування талановитого земляка. І увіковічнили  пам’ять про нього. Міжнародний фестиваль екранних мистецтв «Дніпро-сінема» , який проводиться у місті, з 2008 року носить ім’я  Данила Сахненка. Започаткована  премія  його імені, яка вручається регіональним  діячам кіно.

Фільм-реконструкція.

 У 2012 році  до сотої річниці першого українського ігрового кіно   за синопсисом фільму «Запорозька Січ» було знято фільм- реконструкцію . Автор ідеї – дослідниця , кінознавець Валентина Слобода. В масових сценах брали участь мешканці того ж села Лоцманська Кам’янка.

 Були задіяні професійні актори, студенти, кінний козачий загін – всього близько 300 чоловік. Змонтували кілька версій . Прем’єрні покази однієї з них,  автора Ігоря Родіонова,  відбулися у Дніпровському Будинку мистецтв та у Будинку кіно у Києві. 

      

 У Дніпрі одна з вулиць названа іменем Данила Сахненка. У 2011 році відкрита пам’ятна дошка  , яка розміщена на будівлі,що стоїть на місці колишнього біоскопа Зайлера.

 На ній немає зображення фундатора  українського кіно.  Але дослідники не втрачають надію знайти його портрет , відшукати втрачені біографічні дані і могилу катеринославського  самородка.

Comments

.,.,.,.