Історія Дніпровського будинку органної та камерної музики

Будинок органної та камерної музики у Дніпрі – це справжній храм мистецтва. Він знаходиться всередині пам’ятки архітектури 20 сторіччя – Брянській церкві. Будівництво самої церкви почалося у 1913 році за ініціативним проєктом архітекторів із Санкт-Петербургу Г. І. Туровця та Є. І. Костянтиновича. Зведення храму було повністю завершено у 1915 році, а Катеринославський єпископ освятив церкву на ім’я святого Миколая. Далі на dnepr-trend.in.ua.

Історія створення храму, де в майбутньому розміститься органний зал

На початку організації проєкту церква мала споруджуватися на території Яковлєвського скверу, де нині розміщується Театр опери і балету, проте задля збереження скверу, за пропозицією керівництва при Олександрівському Південно-Російському або Брянському заводі, зведення храму розпочались вже на території Брянської колонії – це робітниче селище, що розміщувалося на західних околицях міста. Період Першої Світової війни будівництву храму не завадив, тож за два роки його спорудження завершилось. Назва “Брянська” церква отримала однойменно із назвою селища, де розміщувалися та за кошти закладів якого зводилася будівниками.

фото: dnipro.libr.dp.ua

Храм був зведений із застосуванням неокласичного стилю із елементами стилю бароко. Його фасад був викладений із цегли, має подібну форму хреста з чотирма виходами, що розташовувалися з кожного боку будівлі. Фасад складається із п’ятьох куполів, триярусних дзвіниць із годинником. Центральний купол має напівсферичну форму, перекриття інших поміщень зведені у склепінчастому виді, коли ж над кутовими камерами храму величать вежі, які увінчали куполами. 

Оздобленням храму внутрішнього та зовнішнього виду зайнявся скульптор О.І. Якобсен – він використав у цій справі ліпний спосіб. Живописними роботами для декору займався учень Іллі Рєпіна – художник Михайло Іванов. Завдяки кропітливій роботі архітекторів у проєктуванні будівлі із великою кількості вікон і дзеркального скла, церква вийшла добре освітленою. Приміщення також має парову систему опалення та електричного освітлення будівлі.

фото: dnipro.libr.dp.ua

Іконостас вівтаря був зведений, використовуючи стилі Растреллі, над яким працювали майстри при відомій петербурзькій майстерні Абросимова. Він вийшов у позолоченому виді. Вартість побудови іконостасу без ікон на той час складала близько 16 тисяч рублів. Брянська церква в Катеринославі – витвір архітектурного мистецтва, краса якої затверджено навіть документально: вона є у списку кращих архітектурних споруд Катеринославу початку 20 сторіччя. Площею забудови, вона є конкурентом багатьох відомих церков в місті, таких як Преображенський, Успенський та Троїцький собори. 

Занедбане використання церкви радянською владою

В період радянської влади, Свято-Миколаївська церква разом із усіма іншими церквами міста були закриті. Саме Брянський храм був зачинений 8 лютого 1929 року, тож з того часу приміщення використовувалося не за основним призначенням – тут розміщувалися і дитяча технічна станція, і заводський дім для піонерів, і спортивна школа, і склад для вугілля. За період занедбаного використання храму радянською владою, приміщення виглядало занедбано до такого стану, що Свято-Миколаївську церкву хотіли знести, проте цього не сталося. До наших часів її приміщення вдалося врятувати до охайності. 

фото: dnipro.libr.dp.ua

Друге життя для Брянського храму

Друге життя для Свято-Миколаївської церкви розпочалося під кінець 70-х років 20 століття, коли законодавчою постановою Ради Міністрів УРСР № 442 від 6 вересня 1979 року Брянський собор під православною церквою внесли до списку пам’яток, що підлягають охороні державою, а вже 22 червня 1982 року була ініційована ідея переобладнання храму у органний зал. Того ж року за ідеєю міського архітектора О. Г. Попова розпочався процес реставрації, який тривав аж до травня 1986 року. Декор та інтер’єр собору був новий, так як записи попередніх розписів на стінах втратились, а новими роботами займались художники В. Данилов та С. Ісаев. Реставраційні роботи дали користь – до архітектурної пам’ятки повернувся належний вигляд. 

Наступного року після крупної реставрації були роботи по установці органу у підготовлений зал. 1985 року, коли був відновлений зал, що має відмінну акустику, німецькій фірмі “Sauer” з міста Франкфурт-на-Одері надійшло замовлення на виготовлення 12-тонного двомануального механічного інструменту – органу, що повинен був мати 30-ть регістрів і 2074-ри труби із різним діаметром та довжиною. Він за своїм особливим звучанням мав добре підійти для виконання музики епохи бароко. Оптимальне функціонування інструменту повинна була підтримувати певна температура і вологість повітря в приміщенні. Він же був внесений до каталогів “ЮНЕСКО”. 

Березень 2011 року, фасад Брянської церкви перейшдов до власності громади Російської православної церкви КП. Законодавчо це підпорядковувалося рішенню Президента України від 2002 року «Про повернення культових споруд релігійним організаціям». Через цей указ до сьогодення проводяться судові засідання щодо питання передачі приміщення церкви. Того ж часу церковне керівництво ініціювало перенос інструменту із органного залу собору до іншого приміщення. 2006 року Дніпропетровськ відвідували офіційні представники із німецької фірми “Sauer”, які провели чіткий аналіз та постановили, що орган при переносі до іншого приміщення має шанс втрати своїх акустичних властивостей, в той же час виробник не брав на себе відповідальність за цілісність звуку від інструменту, адже компанія створювала його саме на органний зал церкви. 

фото: dnipro.libr.dp.ua

Православна церква за умовами мирного пакту зобов’язалася забезпечити безперешкодне функціонування Дніпропетровського будинку органної та камерної музики. Вже з 14 березня 2013 року почався активний період функціонування собору – у підвальному приміщенні із періодичністю проводяться богослужіння, в Органному залі церкви регулярно гастролюють камерні ансамблі, солісти, академічні хори, а також молоді музиканти. Органний зал продовжує свою роботу у формуванні музичного смаку. 

Інша небезпека для Дніпровського будинку органної та камерної музики

До сьогодення продовжує активізуватися небезпека: поряд із Брянською церквою проходять трамваї, а під приміщенням будинку прокладені лінії метрополітену – все це продовжує руйнувати собор, а з ним й зал. Остання реставрація була ще у 1997 році, проте під час неї не вистачило виділених коштів на процес реставрації окремих елементів храму – дзвіниць та ліпнин ручної роботи. До сьогоднішніх днів залишається необхідність капітального ремонту як і для будівлі церкви, так і для самого інструменту органу. Під час обвалів втрачаються важливі для історії ручної ліпнини деталі минулого сторіччя, в приміщенні з’являються тріщини, а сам орган потребує, хоч і не негайного, проте все ж таки ремонту. Його можуть забезпечувати лише фахівці фірми “Sauer”.

Можливо, в майбутньому цю проблему зволіють виправити зведенням нового будинку та перенесенням туди органного залу. Проте, зважаючи на усі негативні наслідки, це може лише зашкодити сьогоденній ситуації у Свято-Миколаївському соборі Дніпра. Сподіваємося, що в майбутньому буде знайдена частка коштів з міського бюджету, аби зробити церкві необхідний капітальний ремонт та чистку органного інструменту в залі, що має свою унікальність, в тому числі історичну.

Comments

.,.,.,.