Співають, аби зберегти пам’ять про героїв минулого та привернути увагу до української історії. Чоловічий гурт “Січеславці” з Дніпра створили у 2016 році при Дніпровському товаристві політв’язнів і репресованих. Гурт виконує стрілецькі пісні в акапельному форматі, доповнюючи виступи розповідями про історію визвольної боротьби України. Далі на dnepr-trend.in.ua
Про гурт
Чоловічий гурт “Січеславці” створили при Дніпровському товаристві політв’язнів і репресованих у 2016 році. Його учасники відтворюють стрілецькі пісні у традиційному акапельному звучанні, доповнюючи концерти історичними лекціями про борців за незалежність України.
Стрілецькі пісні — це музичний жанр, що виник під час української революції (визвольних змагань) на початку XX століття. Вони відображають героїзм січових стрільців та їхню боротьбу за свободу і є важливим елементом української музичної спадщини.
За словами учасників гурту, спів є їхнім способом розвивати українську культуру та відроджувати забуті сторінки історії. Очолює товариство Іван Дремлюга.
Основною місією “Січеславців” є відродження українських традицій та поширення знань про національну культуру. Вони прагнуть витіснити радянські стереотипи, які довго домінували в культурному просторі, і замінити їх українськими цінностями. Як наголошує Іван Дремлюга, кожен виступ — це внесок у розширення українського простору, створення нової культурної реальності, де головне місце займають національні ідеї та символи.
Гурт також активно співпрацює з іншими організаціями та ініціативами, спрямованими на підтримку української культури. Їхня участь у різноманітних заходах допомагає привертати увагу до важливості національної ідентичності та культурного відродження. Наприклад, виступи “Січеславців” стали невіддільною частиною багатьох громадських і культурних подій, що сприяє популяризації української музики та історії.
Чоловічий гурт “Січеславці” — це важлива частина національної самоідентифікації. Їхня діяльність об’єднує покоління, підтримує дух українського народу та допомагає зберігати пам’ять про минулі покоління. Їхні пісні єднають людей, надихають на боротьбу за незалежність. Учасники гурту переконані, що музика має бути не лише засобом розваги, але й інструментом для збереження національної культури та передачі її наступним поколінням.
Історія створення “Січеславців”
На самому початку колектив товариства політв’язнів і репресованих виконував старовинні козацькі пісні. Організацію у 2003 році заснував дисидент Василь Сірий і очолював її до самої смерті. До приходу Івана Дремлюги організацією 4 роки керували заступники голови. У той час серйозної роботи не велось. З вступом до товариства пан Іван взявся за відродження діяльності.
З приходом Івана Дремлюги репертуар поповнився стрілецькими піснями, що відображають героїзм і трагедії української історії. Це стало особливо актуальним після ухвалення законів про декомунізацію.
Глибини виступам музичного гурта надає історичний зв’язок зі страшними подіями. Кожен з чоловіків має родинні історії репресій, смертей під час голодоморів та утисків радянської влади. Тож співають і про болісні події й про героїзм народу.

Інший учасник, Микола Долгов, присвятив свою книгу родинним історіям репресій. Його праця “Про забуту протоку Кримку і незабутній купецький рід” – дослідження репресованих родоводів і відновлення історичної справедливості. Автор розповів, що його родичів розстріляли у травні 1938 року. У пана Миколи зберігся портрет його діда Сергія, якого репресували. І це є рідкістю, адже під час свого дослідження автору рідко вдавалось знайти фото чи портрети репресованих.

Кожен виступ гурту сповнений музикою й емоційними історіями про боротьбу та жертви українського народу. Учасники гурту наголошують, що їхня діяльність — це спосіб протистояти забуттю та зберегти пам’ять про минулі покоління.
Репертуар “Січеславців”
Однією з найважливіших пісень гурту є “Зродились ми”. Це гімн Організації українських націоналістів і саме ця композиція займає особливе місце у репертуарі “Січеславців”, адже вона символізує незламність духу та прагнення до свободи. Виконуючи пісню у класичному варіанті, учасники наголошують на важливості збереження її автентичності.

Серед інших композицій, які виконуються гуртом, можна виділити “Червону калину” — символ українського патріотизму. За словами учасників, ця пісня допомагає залучати молодь до пізнання історії.
“От мої онуки співають “Червону калину”, їм цікаво. Я їм розповідав, наприклад, про Героїв Крут. Хто такі крутяни, вони не знають. Ну я намагався у двох словах розповісти, а тоді кажу – “А заспіваймо пісню, присвячену їм – “Червону калину”. От ми заспівали. Вже потім Олег Скрипка заспівав модерну версію цього гімну “Зродились ми з великої години”, а ми співали й співаємо класичний варіант, тому що він повинен теж залишитися”, – каже Іван Дремлюга в інтерв’ю для “Суспільне Дніпро”.

Також у репертуарі гурту є пісні сучасних авторів, наприклад, “Лунай, рідна мово” зі словами академіка А. Демиденка та музикою А. Семенова. Ця пісня стала візитівкою гурту і часто звучить під час їхніх виступів у навчальних закладах, бібліотеках та на культурних заходах. Ця пісня чудовий приклад того, як новітня українська музика може інтегруватися в традиційний репертуар.
Діяльність чоловічого гурту і їх культурний внесок
Гурт активно виступає в навчальних закладах, бібліотеках, на урочистостях і презентаціях. Їхня діяльність спрямована на підтримку української культури та розширення її присутності в суспільному житті. Наприклад, у 2024 році “Січеславці” стали частиною церемонії нагородження Міжнародною відзнакою імені Олеся Гончара за 2023 рік, виступивши там. Також вони співали під час презентації книги Дмитра Синиці про політв’язнів.
Учасники гурту переконані, що українська культура має бути впливовою частиною суспільного життя. Як зазначає Іван Дремлюга, пісня — це не лише спосіб збереження пам’яті, але й засіб боротьби за майбутнє. Він вірить, що у майбутньої перемоги України також буде свій музичний символ, і гурт готовий створити таку пісню.
Діяльність “Січеславців” має також просвітницьке значення. Учасники не лише співають, але й розповідають історії, пов’язані з кожною піснею. Це допомагає слухачам краще зрозуміти контекст і відчути емоційну глибину виконання. Особливо це актуально для молоді, яка часто не знайома з історичними подіями, відображеними у піснях. Окрім того, учасники гурту діляться спогадами про свої родини, історіями про репресії та боротьбу за незалежність, надаючи виступам особливої щирості та проникливості.
Одним із проєктів, у якому беруть участь члени гурту, є “Січеславщина: борці за незалежність України”. Ця ініціатива має на меті збереження пам’яті про героїв, які віддали свої сили та життя за свободу України на теренах Січеславщини.Джерело: телеканал “Відкритий”. На фото – Іван Дремлюга.
Основна ціль проєкту – відкрити широкому загалу долі людей, які мужньо протистояли тоталітарній комуністичній системі. Команда істориків, краєзнавців і літераторів ретельно досліджує маловідомі сторінки минулого, створюючи щорічні брошури, де розповідають про життєвий шлях цих героїв.
У межах проєкту організовуються зустрічі, лекції та презентації, під час яких учасники діляться історіями українських героїв і політв’язнів, віддаючи шану їхньому внеску в боротьбу за незалежність.
Джерела
- https://suspilne.media/dnipro/375164-strilecki-pisni-aktualni-zaraz-istoria-dniprovskogo-spivocogo-gurtu-tovaristva-politvazniv-i-represovanih/
- https://nspu.com.ua/novini/u-dnipri-vidbulosya-nagorodzhennya-mizhnarodnoju-vidznakoju-imeni-olesya-gonchara-za-2023-rik/
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/Saharov_pisnya
- https://opentv.media/u-dnipri-zberigayut-pam-yat-pro-bortsiv-za-nezalezhnist-ukrayini-z-sicheslavshhini





