Історія Дніпровського академічного театру опери та балету розпочалась з 1931 року, але як Дніпропетровський робітничий оперний театр. Із початком активних бойових дій в 1941 році театр було евакуйовано до Красноярську, де він об’єднався з Одеською трупою. Але після війни артисти увійшли до складу трупи театрів Одеси, Донецька, Харкова. У Дніпропетровську діяльність театру не відновилась після завершення війни. Але трепетне ставлення до пам’яті «своєї опери», а також закладені традиції культурними діячами нашого міста, створили передумови для відродження театру. Далі на dnepr-trend.
26 грудня 1974 року урочисті звуки оркестру оголосили про відкриття Дніпровського театру опери та балету. Цією подією фактично було відновлено історичну і культурну спадщину, бо театр існував з 1931 року під іншою назвою. Документом від 31 серпня 1973 року було ухвалено рішення щодо ідеї створення Дніпропетровської опери (ухвала №405 Ради Міністрів УРСР).
Засновники театру опери та балету
Засновниками театру були:
- Директор – Заслужений працівник культури України, Марк Григорович Литвиненко;
- Головний художник – Анатолій Васильович Ареф’єв, народний художник СРСР, лауреат державної премії імені Т.Г. Шевченка;
- Головний диригент – Петро Семенович Варивода, заслужений діяч мистецтв України, лауреат державної премії імені Т.Г. Шевченка;
- Головний балетмейстер – Людмила Володимирівна Воскресенська, заслужена артистка Росії;
- Головний хормейстер – Василь Васильович Кіосе, заслужений артист України, лауреат державної премії імені Т.Г. Шевченка.
Завдяки таланту та невичерпній творчій енергії вищезазначених культурних діячів в театрі було зібране чудове коло професійної оперно-балетної трупи, колективи хорів та оркестрів. Всі вони відзначалися надзвичайно високим потенціалом творчих можливостей.
Для всіх, хто тільки починав театральну біографію, а це співаки, танцівники та музиканти – для всіх них творчим художнім орієнтиром служили обдаровані постаті, які доповнювали свій талант набутим раніше сценічним досвідом і професійною майстерністю. Одними з таких визначних талантів та лідерів стали: соліст-вокаліст Микола Український, Анатолій Даньшин, Микола Полуденний, Нонна Суржина; солісти балету Ольга Загуменникова, Віктор Рогачов, Алла Петріна, Леонора Еллінська, Микола Войтенко; концертмейстер оркестру Гаррі Логвин.
Всіх цих талантів об’єднувало одне на всіх бажання – створити театр з індивідуальним і неповторним характером, обличчям. І ця мрія цілком достатньо перевтілювалась у життя, адже всі ці творчі особистості були з могутнім потенціалом, нескінченною працездатністю та ентузіазмом.
На момент відкриття театр вже мав певний репертуар, презентація якого тривала тиждень. Дев’ять спектаклів було представлено глядачам, деякі з них і досі залишаються візитною карткою Дніпровського театру опери та балету: «Лебедине озеро», «Ріголетто», «Князь Ігор».
18 спектаклів було поставлено лише за перші два роки з відкриття театру. Всі вони вирізнялись за жанром: велика класична опера і камерна, балети, оперети, дивертисменти, дитячі вистави, тематичні музичні програми та концерти.
Творчий розвиток спрямовувався в двох напрямках: світова класична спадщина та твори сучасних композиторів, музики 20-го сторіччя, зокрема – кращих українських зразків.
Конкурси та фестивалі
Театр постійно приймає участь в різноманітних конкурсах та фестивалях і не безрезультатно! Так, хореографічне сказання «Княгиня Ольга» та фольклорне дійство «Колиска життя» на музику видатного українського композитора Євгена Станковича була висунута в номінації «Музика» на здобуття Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.
В основу вистав найчастіше закладені найважливіші українські події, історія, національний характер.