У Дніпрі є чимало легендарних закладів культури зі своєю неповторною історією. Наприклад, «Дніпровський академічний театр драми та комедії» функціонує вже понад 100 років і є одним із найстаріших у місті. За цей час він неодноразово змінював свою назву та навіть використовувався як гімнастична зала. Про це та інше в нашому матеріалі на dnepr-trend.in.ua.
Замість театру – гімнастична зала для учнів
«Дніпровський академічний театр драми та комедії» був побудований у 1847 році за підтримки купця Луцького. Даний заклад є пам’ятником архітектури. Він розташовується на проспекті Дмитра Яворницького, 97 – у самому серці Дніпра. Однак із самого початку ця будівля була улюбленим місцем насамперед маленьких спортсменів: у 1900 році вона використовувалася як зимова гімнастична зала для учнів середніх навчальних закладів.
Через деякий час було прийнято рішення розширити функціонал споруди: у залі змонтували сцену, партер і ложі для проведення театральних вистав. Цікаво, що до цього в Катеринославі (колишня назва міста) не було жодної будівлі, яку звели саме з монолітного залізобетону.
«Новий Зимовий театр» – саме таку неофіційну назву отримав заклад після свого відкриття. Чому саме «Новий», запитаєте ви? Відповідаємо: до цього «Зимовим театром» місцеві мешканці вже називали «Аудиторію народних читань», яка знаходилася на вулиці Половицькій, 5 (біля «Дніпровського Академічного Театру Опери та Балету»). Згадана нами локація збереглася і дотепер, однак вона вже не така помітна через дерева й високі фасади проспекту.
Отже, повернімося до історії нашого театру. В певний момент у навчальних закладах Катеринослава з’явилося кілька гімнастичних зал, тому «Новий Зимовий театр» стали відвідувати менше дітей. У підсумку відсутність потреби в такому закладі змусила тодішніх керівників зробити з нього комерційну установу. У 1906 році споруду почали переплановувати у стилі модерн.
Реконструкція тривала рік. За цей час майбутній театр поповнився фоє, сходами та службовими приміщеннями. Водночас кількість місць у глядацькій залі також помітно збільшилася – до 1200 осіб. Приміщення містило п’ять ярусів лож та балконів. Оновлена зала стала найбільшою у місті, при цьому власної трупи заклад не мав, але все змінилося згодом.
Рік реєстрації та різноманітність назв театру
Після масштабного оновлення заклад офіційно отримав реєстрацію театру. Ця подія сталася у 1927 році за рішенням виконкому міської ради на базі трупи московського «Малого театру». Тоді він називався «Зимовий театр імені Луначарського». На чолі нового закладу став режисер і актор Володимир Єрмолок-Бороздін. У 1934 його вперше перейменували: люди почали ходити вже до «Театру російської драми імені Максима Горького». Подібну назву він отримав тому, що в ті роки актори дуже полюбляли творчість письменника, зігравши практично усі його твори. Однак це найменування, як відомо, не було остаточним.
У період Другої світової війни трупу театру евакуювали в Барнаул. Натомість будівлю підірвали окупаційні німецько-фашистські війська, коли залишали місто. Влітку 1944 творчий колектив повернувся та розпочав роботу над відновленням будівлі та репертуару.
У грудні 2016 року в рамках декомунізації Дніпропетровська обласна рада змінила назву на «Дніпровський академічний театр драми та комедії». Втім, в процесі не обійшлося без скандалу. Річ у тім, що трупа не хотіла йти на цей крок, бо не мала нічого проти радянського письменника Горького як драматурга. Навпаки, колектив вважав цю назву своїм брендом.
Театр спочатку пропонували найменувати на честь одного з українських літературних діячів: Кропивницького, Карпенка-Карого, Франка тощо. Зрештою під час громадських обговорень спалахнув конфлікт, і тоді прийшли до висновку – бути нейтральними.
Варто додати, що звання «Академічний» театру присвоїли у 2007 році. Водночас актори вписали власні імена золотими літерами в енциклопедію театрального мистецтва України.
