Ім’я популярної акторки німого кіно початку XX століття Віри Холодної відоме в усьому світі, її дивовижна краса та акторський талант нікого не залишили байдужим. Віра опинилася на вершині слави у 1915 році, коли з’явилася на екранах у фільмах “Пісня тріумфального кохання” та “Полум’я неба”. За 4 роки своєї блискавичної кар’єри вона знялася у 50 фільмах режисерів Євгена Бауера, Володимира Гардіна, Петра Чардиніна, В’ячеслава Висковського, Чеслава Сабінського. Її називали королевою екрану й радо приймали у багатьох містах Російської імперії, до складу якої тоді входила Україна. У серпні 1918 року зірка кіно приїхала до Катеринослава, де на неї очікувала нетривіальна зустріч із прихильниками таланту. Далі на dnepr-trend.in.ua.
Ситуація у Катеринославі навесні 1918 року
Щоб краще уявити ті дні, варто згадати, як жив у бурхливі революційні роки Катеринослав. За словами кандидата історичних наук, завідувача відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максима Кавуна, саме навесні 1918 року розпочався новий розподіл сил в історії революції. До міста увійшли німецькі та австрійські війська, під гаслами про відновлення української держави у губернії почали встановлювати нові порядки. Більшовики покинули губернський центр 4 квітня, натомість встановилася влада УНР та Центральної Ради. А через 2 тижні після цього свою владу у Києві проголосив гетьман Скоропадський, затверджуючи авторитарний режим.
Потім відбувся розпуск Катеринославської міської думи, більшість гласних (депутатів) заарештували, міським головою став Йоган Езау. Цей час відзначився двома важливими для містян культурними подіями: відкриттям Катеринославського університету та приїздом відомої актриси кіно Віри Холодної. Науковець Максим Кавун пояснив, що попри всі політичні зміни, Катеринослав залишався невеличким острівцем спокою та скромного достатку. Працювали кав’ярні, ресторани, театри, кінотеатри, містяни активно відвідували всі прем’єри та кінопокази.
Слава бігла попереду
Віра Холодна стала першою вітчизняною зіркою кіно, більшість прихильників її таланту навіть не знали, що справжнє прізвище акторки – Левченко. Донька вчителя гімназії з Полтави зовсім юною захопилася кіно, починала з епізодичної ролі у фільмі “Анна Кареніна”, який вийшов у 1914 році, а вже через рік стала королевою екрану. Віра Холодна геніально створювала образи вродливих сумних жінок, яких не розуміло оточення та обдурювали кохані чоловіки. Фільми, де грала Віра Холодна, збирали повні зали. Після 1917 року вона почала мандрувати з турами по південних містах губерній, бо у столиці вже відчувалася розруха.
Фільми з участю Віри Холодної охоче дивилися й у Катеринославі, про що свідчить оголошення 1917 року у газеті “Придніпровський край”. Катеринославців запрошували на перегляд нової картини “Біля каміна”, яка стала гордістю вітчизняного кінематографа. Йшлося про грандіозну художню драму у 6 великих частинах, де фільмувалися популярні актори Холодна, Максимов і Полонський. Містян попередили, що ціни на квитки підвищують, а почесні квитки та контрмарки не будуть чинними. Потім різні фільми з участю зірки демонстрували ще неодноразово, 6 серпня 1918 року, за 3 тижні до візиту акторки, глядачі переглянули новий світовий шедевр під назвою “Жінка, яка винайшла кохання”.
Про те, як приймали у Катеринославі Віру Холодну
До губернського центру кінозірка завітала 27 серпня 1918 року у супроводі відомого кіноактора Осипа Рунича, з яким перед цим фільмувалася у картині “Останнє танго”. Вокзал і територія навколо нього вщент заповнили люди, переважно це були закохані у зірку студенти навчальних закладів. Для Віри Холодної виділили спеціальний автомобіль із відкритим верхом, таких у Катеринославі було лише кілька екземплярів. Не встигла кіноакторка зі своїм партнером по картині сісти на м’які сидіння, як молодь підняла машину на руки й пронесла від перону через привокзальну площу аж до Єкатерининського бульвару.
Це стало повною несподіванкою для кінозірки. Власне, це був її другий візит до Катеринослава, перший відбувся у 1915 році, у розпал Першої світової війни, але таке вшанування катеринославці продемонстрували вперше. Віра Холодна та Осип Рунич дали 2 гастролі 28 і 29 серпня у приміщенні Зимового театру (сучасний театр драми і комедії). Містянам також показали фільми “Офіціант”, “Рука” і “Останнє танго”. Цікаво, що Віра Холодна прогостювала у Катеринославі майже 4 тижні, грала у Зимовому палаці, приміщенні Комерційних зборів (сучасний будинок філармонії). Про причини такого тривалого візиту розповідали різне, але правди так ніхто не дізнався.
Візит інкогніто чи гостя з потойбіччя?
Цікаво, що від’їжджала відома зірка майже потайки, годину її прощання з Катеринославом містяни навіть не знали, тому й не проводжали. А через 3 місяці губернський центр сколихнула звістка про трагічну загибель Віри Холодної. Кінозірка померла в Одесі у лютому 1919 року, причини смерті називали різні: від грипу “іспанки”, який тоді “косив” людей тисячами, до трунку, котрим обробили подаровані акторці білі лілеї. Але катеринославці цим чуткам не повірили, і причини для того були.
Історію про примару Віри Холодної виклала у виданні “Dv-gazeta.info” кандидатка філологічних наук Любов Романчук у 2015 році, спираючись на спогади своєї бабусі. Річ у тім, що у лютому 1919 року, вже після смерті Віри Холодної, містяни бачили відому кінозірку на пероні станції “Катеринослав”. Чарівна леді була у добре всім знайомій шалі, капелюсі з широкими полями та квітами на тулії, у чобітках на високих підборах, хоча цей одяг називали занадто легким для зими. Коли люди намагалися підійти ближче, жінка одразу швидким кроком зникала між коліями. Після першої такої зустрічі чутки блискавично розлетілися по місту, катеринославці почали спеціально приїздити на вокзал. Комусь пощастило побачити Віру, комусь – ні, але наблизитися до неї ніхто так і не зміг.
Версії та припущення
Ці чутки спровокували безліч гіпотез. Містики запевняли, що неупокоєна душа Віри Холодної не може покинути місце, де отримала найтепліші вітання або продовжує шукати зустрічі з чоловіком, заради якого так затрималася у Катеринославі. До речі, були версії, ніби акторка майже місяць виступала на гастролях заради привабливого студента міського університету. Але тому не було ані підтвердження, ані заперечень. Скептики запевняли, що чарівна незнайомка, схожа на Віру, – лише одна з божевільних прихильниць її таланту, яка почала наслідувати акторку. Адже варто підібрати одяг, зробити схожу зачіску і здалеку їх ніхто не відрізнить. А близьких контактів незнайомка уникала.
Примарну жінку бачили на пероні кілька разів, за спогадами свідків, вона з’являлася у передранковому або вечірньому тумані чи у хмарах пари, яка огортала потяги. Деякі катеринославці запевняли, ніби тіло жінки поступово ставало прозорим, а потім тануло у повітрі. Скільки у цих розповідях було вигадки, а скільки – самогіпнозу, сказати важко.
Неймовірна версія
Проте залишалася ще одна версія, яка пояснювала появу жінки, схожої на кіноакторку. Чутки, ніби зірка вижила, а замість неї поховали схожу зовні дівчину або спеціальну велику ляльку, теж гуляли по губерніях. Можливо, така версія прижилася через те, що людям хотілося вірити, що улюблена акторка жива, просто вирішила почати інше життя під новим іменем. У такому випадку версія, ніби Віра Холодна приїздила до Катеринослава у лютому, очікуючи на вокзалі свого коханого, могла бути правдивою.
Крім офіційної версії про смерть Віри Холодної від грипу, існувала ще неофіційна. Історики відшукали аргументи на користь того, що кіноакторку отруїли представники денікінської контррозвідки, оскільки Віра симпатизувала “червоним” і мала великий вплив на начальника штабу союзних військ на півдні Росії Анрі Фрейденберга, який фактично командував замість генерала д’Ансельма французькими, грецькими і “білими” військами.
Таємниця, загублена у часі
Непрямим підтвердженням версії про смерть кінозірки від рук денікінців дослідники називають донесення таємної розвідувальної організації “Азбука” у ставку Денікіна у Катеринодарі про те, що “знищили червону королеву, Л. дуже розгублений”. Під “Л.” мали на увазі співробітника французької контррозвідки Анрі де Ланжерона. Якщо спиратися на цю версію, стає реальним припущення, що відому акторку вирішили вивести з-під удару та відправити під іншим прізвищем за кордон. Але все це – тільки здогадки.
З’ясувати правду допомогла б ексгумація тіла, однак і з цим виникли проблеми. Віру Холодну поховали на Першому Християнському цвинтарі в Одесі, планували перепоховати згодом у Москві, коли війська Антанти покинуть приморське місто. Але через кілька років відшукати поховання не змогли. Знову почали гуляти плітки, одні запевняли, що тіло викрали, інші наполягали, ніби труну відправили таки до Москви, але дорогою загубили. Треті розповідали, що акторку крадькома поховали у цвинтарській каплиці.
У 1931 році Перший Християнський цвинтар в Одесі ліквідували, каплицю зруйнували, натомість створили парк. Спроби відшукати місце упокоєння відомої кіноакторки дослідники робили й на початку XXI століття, але успіху не мали. Кенограф Віри Холодної одесити встановили на Другому християнському цвинтарі в огорожі могили кінорежисера Чардиніна, який дуже цінував молоду акторку. Але чи дійсно на цвинтарі була похована легендарна Віра, вже ніколи не дізнатися. Як і про те, чи мали рацію катеринославці, коли запевняли, ніби бачили кінозірку на вокзалі вже після її смерті.
Джерела:
