Дніпропетровщина — край творчих, самобутніх, талановитих та успішних людей. Однак із початком війни рф проти України деякі з них зреклися своєї батьківщини, підтримавши агресію окупантів. У такий спосіб зрадники віддали перевагу кривавим грошам, а не честі. Втім, dnepr-trend.in.ua вирішив розповісти про місцеву актрису з великим серцем та патріотичною громадянською позицією — Лію Ахеджакову. Далі на dnepr-trend.in.ua.
Біографія Лії Ахеджакової
Лія Ахеджакова народилася 9 липня 1938 року на той момент у місті Дніпропетровськ (наразі Дніпро), але зростала в російському Майкопі. Цілком можливо, що в дівчини просто не було вибору і сама доля вирішила так, що в майбутньому вона має пов’язати своє життя зі сценою та кіно. Дніпрянка постійно надихалася власною творчою родиною: мати Юлія Олександрівна була акторкою, а вітчим Меджид Салехович Ахеджаков — режисером. При цьому батьки відмовлялися від того, щоб донька йшла їхніми стопами, але про це трохи пізніше.
До речі, невідомо, в якому саме пологовому будинку народилася Лія, адже її мати цю інформацію приховала. Взагалі існує думка, що пологи в Юлії довелося приймати просто в театрі після одного зі спектаклів. Однак те, що актриса до останнього приховувала свою вагітність під просторим вбранням, залишається фактом. Тому можна сказати, що героїня нашого матеріалу побувала на сцені ще до появи на цей світ.
Цікаво, що Ахеджакови – це старовинний адизький княжий рід. Утім, у період радянської влади цього не можна було виносити на загал через загрозу потрапляння до табору «ворогів народу». Тому в пошуках більш спокійного життя сім’я з Майкопа переїхала до Дніпропетровська, де почала працювати в місцевому драматичному театрі імені Горького. Після трьох років життя в наших краях із початком Другої світової війни родина повернулася назад.
Як ми встигли зазначити, батьки Лії не хотіли, щоб вона була актрисою, наполягавши на більш серйозній професії для неї. У ті часи було неприйнятно сперечатися з дорослими, через що майбутня дніпровська зірка, підкорившись волі своєї родини, вступила до московського інституту кольорових металів. Але, як виявилося, це лише на перший погляд.
У підсумку у вищевказаному закладі дівчина провчилася лише півтора року. Паралельно й цілком таємно від батьків вона пробувала свої сили в акторських ВНЗ. Зрештою їй вдалося вступити до Державного інституту театрального мистецтва. Свій професійний творчий шлях розпочала в московському театрі юного глядача. Там вона зіграла одну з найкращих ролей у виставі «Мій брат грає на кларнеті».
З часом стала працювати в театрі «Сучасник» у москві, якому присвятила цілих 50 років свого життя. Однак «русня» не була б «руснею», якби не звільнила заслужену артистку через цілком адекватну громадянську позицію під гаслом: «Ні війні!». З 2014 року вона виступає проти російської агресії в Україні.
Особисте життя
Загалом Лія Ахеджакова була одружена тричі, проте мати дітей їй однаково не судилося. Перший шлюб з актором Валерієм Носиком не вдався через те, що останній частенько випивав та зраджував.
Її другим чоловіком був художник Борис Кочейшвілі. Чому розійшлися — невідомо. Проте цей розрив жінка переживала дуже болісно. І лише у свої 63 роки Лія зважилася вийти заміж утретє — за фотографа Володимира Персіянінова. Маючи за плечима гіркий досвід відносин, можна сміливо сказати, що дніпрянка заслужила віднайти своє щастя. Володимир став її особистим агентом і водночас опорою.
Акторська кар’єра
Свій акторський шлях у кіно Лія Ахеджакова розпочала у 30-річному віці — у фільмі «Повернення» зіграла епізодичну роль хлопчика. Проте свого, так би мовити, справжнього дебюту актрисі довелося чекати ще п’ять років: у 1973-му в стрічці Михайла Богіна «Шукаю людину» вона зіграла роль Алли Кузнецової, яка розповідала про втрати людей під час війни. До слова, ця робота отримала міжнародне визнання та призи кінофестивалів у Варні та Локарно.
Загалом Ахеджакова знялася в понад 90 фільмах. Але реальне визнання та успішний старт у кар’єрі подарувала їй кінострічка «Іронія долі», куди її запросив Ельдар Рязанов. Там вона зіграла Таню — подругу та колегу головної героїні Наді. Сталося це в 1975 році. Після того актриса продовжувала співпрацювати з цим режисером у наступних картинах: «Службовий роман», «Гараж», «Про бідного гусара замовте слово», «Небеса обітовані», «Старі шкапи», «Андерсен. Життя без любові».
Талановита Лія, крім зйомок у фільмах, також часто озвучувала мультфільми. Наприклад, її голосом розмовляють хлопчик у роботі «Синій птах», Буковка — в «Незнайко в Сонячному місті», Біла Королева та Вівця — в «Аліса в Задзеркаллі» тощо.
Громадянська позиція
Наша землячка, на відміну від своїх колег по творчому цеху, підтримує Україну в боротьбі з агресором, про що часто заявляла публічно як у засобах масової інформації, так і зі сцени. Вона неодноразово закликала путіна вивести війська з нашої країни. Наприклад, коли Лія перебувала в німецькому Бремені, то взяла до рук прапор України та вклонилася зі сцени.
Водночас пропагандисти з кремля ледь не вдавилися власною жовчю після того, як актриса з Дніпра на спектаклі «Мій внук Веніамін» в американському Лос-Анджелесі промовила лозунг: «Слава Україні!» На росії в конвульсіях почали вимагати, щоб Ахеджакову визнали іноагенткою, позбавили державних нагород і звання народної артистки рф.
У своїх інтерв’ю акторка постійно наголошувала, що дуже переживає та водночас захоплюється сміливістю українців, які протистоянь режиму кремля на чолі з терористом путіним. Важливо відзначити, що всі заяви ототожнюються з діями Лії Ахеджакової.
Так, у 2014-му вона підписалася під зверненням до українських колег зі словами підтримки, повідомивши, що не вірить у російську пропаганду. Також підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму». Того ж року наша співвітчизниця від імені росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донеччиною пасажирський літак, публічно прочитавши вірш Орлуші «Реквієм по МН-17».
Звісно, що для окупантів усі ці заяви були як крапля в морі на фоні того нездорового апетиту до знищення української волі та загалом ідентичності. Відсутність реакції від диктаторської влади жодним чином не змусила Лію зупинитися у своїх висловлюваннях і діях. У січні 2022 року жінка разом з іншими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками виступила проти можливої війни з Україною та підписала заяву прихильників миру проти партії війни у російському керівництві. До слова, вона навіть була опублікована на сайті місцевого видання.
Напередодні повномасштабного вторгнення агресора, 21 лютого 2022 року, Ахеджакова підписала відкритий колективний лист російського конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Паліям війни». В цьому листі владу рф попереджали про те, що вона особисто бере на себе історичну відповідальність за розпалювання «Великої війни з Україною».
Що було далі, всі добре знають. Зважаючи на все те горе, яке терористи принесли із собою на нашу землю, Лія в підсумку вирішила залишити росію. Вона подякувала всім за підтримку, яку перенаправила українцям. Окрім духовної допомоги, акторка допомагала ЗСУ і матеріально: передала 10 тисяч доларів на допомогу пораненим бійцям.
