Фактично з дня свого заснування кіно було найпопулярнішим видом мистецтва, яке у різні часи уряд та влада на місцях використовували для пропагування різноманітних ідей. Більшість пересічних українців переконані, що це почалося за радянських часів, але насправді й у царській Росії про роль кіно добре знали. У багатьох містах став звичною практикою показ кінострічок про бої на фронтах Першої світової війни для піднесення народного патріотизму. У Катеринославі перший кіносеанс відбувся у травні 1897 року у Зимовому театрі, а через кілька років після цього у центрі міста приймали глядачів вже декілька кінотеатрів. Більшість дореволюційних закладів продовжили працювати і за радянських часів, у другій половині XX століття активно будувалися нові заклади, але не всі з них пережили подальші зміни після руйнування СРСР. Далі на dnepr-trend.in.ua.
Історія кінотеатру “Україна”
Це був один із найпопулярніших кінотеатрів міста, який відкрився у липні 1958 року у житловому будинку заводу “Червоний Профінтерн” на проспекті Карла Маркса (сучасному Яворницького). Проєкт розробив відомий архітектор Дніпропетровська Дмитро Щербаков, це була архітектурна споруда у стилі популярного на той час сталінського ампіру. Але варто згадати, що на місці цього будинку на початку минулого століття стояв будинок Трояновського, де почав працювати один із перших кінотеатрів Катеринослава – “Модерн”. Коли у квітні 1919 року губернський відділ народної освіти ухвалив постанову про націоналізацію кінотеатрів Катеринославської губернії, заклад отримав назву “Більшовик” і почав демонструвати фільми про подвиги революціонерів та героїв перших п’ятирічок.
На жаль, унікальна споруда була знищена в роки Другої світової війни, але місце було настільки популярним, що його вирішили віддати під новий кінотеатр. За рівнем апаратури та комфорту заклад “Україна” був одним із найкращих у місті. Першим сеансом став широкоекранний фільм “Сімферополь –- Алушта – Севастополь”, потім там показували всі найкращі радянські кінокартини. Завдяки зручному місцю розташування, зали на всі сеанси були повністю заповнені. У 1990-ті роки заклад став поволі занепадати, а щоб великі площі не стояли порожніми, їх почали віддавати під торгові приміщення. Згодом назва найпопулярнішого у місті кінотеатру перейшла у спадок новому торговому центру, який облаштували у колишньому закладі культури Дніпропетровська.
Бум кінотеатрів в обласному центрі
У 1939 році у Дніпропетровську налічувалося 6 кінотеатрів, навіть у місяці окупації деякі з них продовжували працювати, щоправда, з оголошеннями “тільки для німців”. Кінотеатру “Комінтерн” окупанти дали назву “Вікторія”, (після війни перейменували на “Перемогу”), а кінотеатр “Рот-Фронт” гітлерівці перетворили на “Атріум”, у майбутньому він став “Батьківщиною”. Ці два заклади вважалися найголовнішими у місті після 1948 року, згодом цей перелік доповнили “Панорама”, “Жовтень” та “Червоногвардієць”.
У 1955 році у Дніпропетровську вже налічувалося 6 кінотеатрів, 6 Палаців культури та 23 клуби, де теж показували фільми. У 1961 році кількість таких закладів зросла до 15, у 1973 році у місті приймали глядачів вже 16 стаціонарних кінотеатрів, 52 клуби та Палаців культури. Дослідники зазначають, що 1950-1960-ті роки стали золотою ерою кінотеатрів. І якщо у Катеринославі такі розважальні заклади були зосереджені у центрі міста, то у Дніпропетровську у кожному районі чи житловому масиві обов’язково мав бути свій кінотеатр. На початку 1980-х років кількість таких розважальних установ вже збільшилася до 17, також працювали пересувні кінотеатри.
Кінотеатр “Супутник” – уособлення космічної ери
Цей заклад урочисто відкрили у серпні 1963 року у Ленінському районі (сучасний Новокодацький) на вулиці Титова, яка у 2024 році стала вулицею Незалежності. Для нього виділили окрему ділянку з курдонером (парадним двором перед спорудою), бо зводили за спецзамовленням Південного машинобудівного заводу. На ті часи будинок називали видатною пам’яткою архітектури, над проєктом працювали досвідчені архітектори міста Михайленко та Соболь.
Відмінною рисою споруди стало величезне панно, створене художниками Олександром Сопелкіним, Леонідом Тальським та Іваном Остапенком. Газета “Прапор юності” у серпні 1963 року писала, що молоді художники міста виграли конкурс на найкращий проєкт, запропонувавши образ підкорювача космосу, який тримав у руці штучний супутник Землі. Малюнок із керамічних плит став новинкою того часу, у журналі “Декоративне мистецтво СРСР” 1964 року це панно назвали одним із важливих досягнень соціалістичного мистецтва.
Нові вимоги часу
Першим широкоекранним художнім фільмом, який продемонстрували у “Супутнику”, стала популярна комедія “Три додати два”. Протягом десятиліть цей кінотеатр виконував роль культурного центру у районі. Він навіть утримався у 1990-ті роки, спроба повернути колишню славу була у 1998 році, коли з величезним аншлагом проходила прем’єра фільму “Титанік”. Заклад навіть реконструювали у стилі ретро, у 2004 він увійшов до мережі “Кіносистема” України. Але потім стали популярними відеомагнітофони з касетами, потім – комп’ютери та диски, тому на початку XXI століття кінотеатр повністю здав свої позиції. Аналогічна доля спіткала ще один кінотеатр у колишньому Ленінському районі, який знали містяни як “Металург”. Заклад на 400 місць виявився непотрібним, його віддали під храм Української православної церкви Київського патріархату.
Доля кінотеатру “Вулкан”
Свій кінотеатр мали мешканці району Нові Кайдаки, там у 1910 році відкрився заклад “Вулкан”, який входив до переліку найдавніших кінотеатрів міста. Зали завжди заповнювали, бо людям було зручніше відпочити у вихідні неподалік від дому, ніж їхати до центру. У часи окупації скромний кінотеатр на околиці Дніпропетровська продовжував працювати, як і після визволення, бо будинок майже не постраждав у роки Другої світової війни.
У 1948 році заклад повністю реконструювали й додали до назви “імені Петровського”. Кількість населення Нових Кайдаків зростала, тому у 1958 році приміщення капітально перебудували, обладнали зал на 450 місць. А у теплу пору року “Вулкан” перетворювали на літній кінотеатр, який вміщував вже понад 700 осіб. З огляду на популярність закладу, у 1978 році його знову реконструювали. Але кінотеатр не зміг витримати конкуренції 1990-х років, його на тривалий час закрили. Згодом віддали зручне та комфортне приміщення під храм, на початку XXI століття там розташована церква апостолів Петра й Павла Української православної церкви Київського патріархату.
Занедбаний кінотеатр “Іскра”
Цей заклад було відкрито у 1958 році у селищі Шевченка на вулиці Амбулаторній. Керівництво міста створило окремий розважальний заклад у Чечелівському районі на схилі Аптекарської балки. Ця територія ще до революції вважалася робітничим поселенням, де мешкали працівники Брянського заводу. Коли у 1950-х роках неподалік почали зводити Південний машинобудівний завод, район став швидко розвиватися, суттєво збільшилася кількість нових будинків та їхніх мешканців. У робітничому селищі працював художній комбінат “Іскра”, де виготовляли вітражі, люстри та інші вироби зі скла, цією назвою вирішили поділитися з кінотеатром.
Покинутий будинок
Кінозал вміщував до 400 осіб, але, за спогадами старожилів, цей заклад чомусь не мав популярності серед мешканців Чечелівки. Через малу кількість відвідувачів його у 1980-х роках припинили використовувати для кінопоказів, залишили тільки для виступів та зборів. Але на початку 1990-х років на приміщенні з’явився замок, будинок відмежували високим парканом. На початку 2020-х років він так і залишався у напівзруйнованому стані, охочих придбати територію під інші потреби у Дніпрі не знайшлося. Аналогічна ситуація склалася і з популярним у минулому столітті кінотеатром “Будівельник”, розрахованим на 400 місць. Його урочисто відкрили у січні 1959 року для мешканців тодішнього селища імені Фрунзе, але на початку XXI століття заклад став непотрібним.
Джерела:
- https://dnepr.info/uk/news/populyarnyj-kinoteatr-vulkan-u-dnipri-shho-z-nym-stalo-i-yak-zaraz-vyglyadaye
- https://www.facebook.com/100081626755546/posts/490044663726421/?mibextid=rS40aB7S9Ucbxw6v
- https://gorod.dp.ua/news/132173\
- https://gorod.dp.ua/news/148208
- https://gorod.dp.ua/news/124021
- https://dnepr.info/uk/news/u-dnipri-pokazaly
