Фестиваль патріотичного кіно «Дніпро.Захист» об’єднав глядачів навколо реальних історій війни, героїзму та самовідданості. Він зібрав стрічки місцевих режисерів, які розкривають глибину людських переживань та силу волонтерського руху в умовах збройного протистояння. Так, подія продемонструвала, що документальне кіно сьогодні це не лише мистецтво, а й громадянська позиція. Далі на dnepr-trend.
Огляд заснування та розвитку фестивалю «Дніпро.Захист»
7 лютого 2025 року у Дніпрі відбувся фестиваль патріотичного кіно «Дніпро.Захист». Він зібрав три глибокі й емоційні стрічки, створені дніпровськими режисерами. У них висвітлені справжні історії громадських діячів, які перетворили власне життя на шлях допомоги іншим. Поки війна продовжує впливати на долі людей, ця подія документального кіно взялася стати новим інструментом осмислення, підтримання та єднання.
Кульмінацією фестивалю «Дніпро.Захист» став фільм «Шукачі загублених душ» режисерки Катерини Стрельченко. Це історія павлоградського пошуково-рятувального загону «Антарес» та їхніх собак-рятувальників. У фокусі стрічки спільна місія людей і тварин: знайти та повернути додому зниклих або загиблих. Попри драматичний момент — коли одна з героїнь фільму натрапила на вибухівку — команда продовжила знімання. Віра у життя та людську витривалість стала головним посланням картини.
Наступною важливою прем’єрою фестивалю «Дніпро.Захист» стала документальна п’ятисерійна стрічка «Людські мости» режисерки Катерини Леонової. Стрічка показує, як психологи допомагають людям, що зазнали психоемоційної травми через війну, відновити цілісність душі й повернутися до повноцінного життя. Одна із серій — «Людські мости: Жити. Любити. Пам’ятати» — присвячена родинам загиблих воїнів і діяльності благодійного фонду «ТАПС». Завдяки психологічному підтриманню та участі у спільнотах, ці сім’ї знаходять сили жити далі, зберігаючи пам’ять про своїх героїв. Інші серії охоплюють теми волонтерів, військовополонених та військових, кожна з яких відображає глибину людських історій в умовах війни.
Продовженням програми фестивалю «Дніпро.Захист» став цикл короткометражних стрічок «Волонтери. Вдих. Видих», що виявився своєрідним колективним портретом благодійного руху Дніпра та області. У десяти коротких, але влучних історіях глядачі познайомилися з людьми, які щодня плетуть маскувальні сітки, шиють амуніцію, організовують збори коштів та закуповують усе необхідне для військових. Цей проєкт був реалізований співробітниками Музею історії Дніпра за підтримання Українського культурного фонду. Його кураторка Яна Куницька підкреслила, що його головною метою було не лише зафіксувати історії волонтерів, а й надати їм психоемоційне підтримання.
Зрештою, начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євген Хорошилов підбив підсумки фестивалю «Дніпро.Захист». Через історії дніпровських режисерів глядачі побачили, як війна змінює долі, формує нових героїв і відкриває приховану силу у людях поруч. Так, стрічки стали відображенням сили волонтерства, самовідданості рятувальників та духу українців.
Визнання та значення фестивалю «Дніпро.Захист»
Фестиваль «Дніпро.Захист» надав змогу публічно висвітлити реальні історії війни, які часто залишаються за кадром офіційних хронік. До програми увійшли як повнометражні, так і короткометражні стрічки, зокрема фільми «Шукачі загублених душ» та «Людські мости», що висвітлюють теми рятувальних операцій, психологічної реабілітації та втрати. Так, подія стала майданчиком для вшанування військових, волонтерів та переселенців у контексті Дніпра.
