Були періоди, коли в Дніпрі знімали дорослі фільми, але місто не один раз в минулому ставало майданчиком для зйомок дитячих фільмів. Це було нечасто, але історія пам’ятає найцікавіші з них. Сама назва “дитяче кіно” виникла ще з радянщини, бо влада того часу добре розуміла, що через кіно можна виховувати молодь та вставляти навіть пропаганду. Діти того часу підпадали під вплив ідеологічної системи й ставали частиною неї. Далі на dnepr-trend.
Знімали фільми про піонерів, боротьбу за “комуністичне майбутнє” та протистояння зовнішнім ворогам. Все у дусі соціалістичного життя, бо мистецтво було панівним способом впливу на людей, зокрема дітей.
Розвиток дитячого кіно
Першим фільмом для дітей в Україні став “Іванко та Месник”, який зняли на студії імені Олександра Довженка у 1927 році. Далі були важкі часи й лише після війни галузь почала відроджуватись. Чудовим прикладом того часу стали анімаційні фільми такі як “Микита Кожум’яка”, “Пригоди Перця”, “Як козаки куліш варили”, “Пригоди капітана Врунгеля” та інші. В той період в Україні працювала крім студії Довженка ще й Одеська кіностудія та Ялтинська філія Центральної кіностудії дитячих та юнацьких фільмів імені Горького.
У Дніпрі знімали, наприклад, у 1983 році “Вітя Глушаков — друг апачів” та “Ранок без оцінок”. Ці фільми практично ніхто не пам’ятає, але в той період це були фільми про життя дітей. Дніпряни ж полюбляють глянути старе кіно, щоб побачити яким було місто багато років тому.
“Ранок без оцінок”
В цьому фільмі хлопець Гліб дуже хоче в школу, але йому лише 6 років. Тоді він вигадує план і обмінює ніж на шкільну форму у свого знайомого, який не пішов до школи через ангіну. Вчитель так і не зрозуміла, що це інший хлопчик, та веде його до лікаря, який “виявляє” у нього ускладнення від ангіни — “порушення пам’яті”. В той самий час хлопця під іншим ім’ям шукають батьки.
Знімали кіно у приміщенні середньої школи №35 на ж/м “Перемога”. Глядачі бачили вхід, стадіон, класи. Перед зйомками провели ремонт школи, щоб в кадрі все було красиво. Також видніється життя масиву “Перемога” з новобудовами. Прем’єрний показ був 1 вересня 1984 року до “Дня знань”.
“Вітя Глушаков — друг апачів”
Режисером фільму був Герард Бежанов, який і залучив професіоналів до роботи. Це були Галина Польських, Леонід Куравльов, Ігор Ясулович, Лева Перфілов, Михайло Кокшенов та інші. Та фільми для дітей не були прибутковими, тому в кіно хотіли додати відомих акторів, щоб вийшла гарна реклама. Та й багато акторів бажали брати участь у таких зйомках.
За змістом “вундеркінд” Вітя Глушаков любить книги, фільми про американських індіанців, пише романи про пригоди улюблених героїв. Стосунки з однокласниками не складаються, вони його обзивають, б’ють, погрожують, особливо хуліган Томілін. Життя головного героя змінилось, коли він познайомився з дядьком Аркадієм. Він любив випити, багато брехав, але мав “умілі руки”. Вони потоваришували й зрозуміли одне одного. Життя дядька Аркадія стало змістовним, бо усвідомив необхідність одне одного. Чоловік кинув пити, знайшов роботу, а Віті дав підтримку та впевненість. Сюжет фільму має багато курйозів та смішних плутаних ситуацій.
У фільмі можна побачити вулицю Т. Шевченка, В. Вернадського, М. Грушевського, Крутогірний узвіз, Яворницького та Січеславську Набережну. Є епізоди середньої школи №23, яка знаходиться біля Історичного музею. Також можна побачити магазин “Лотос”, кінотеатр “Супутник”, парк Глоби, стадіон, театр.
Радянські фільми вже відійшли в минуле. Дитяче кіно в сучасності має широкий жанр. Це добрі, цікаві, пригодницькі, сімейні та комедійні фільми. Діти вже хочуть інтриги, цікавих сюжетів, спецефектів, яскравих картинок, бо нове покоління живе майбутнім.
