Історія розвитку дніпровських кінотеатрів свідчить про захопливий шлях від появи перших кінематографічних закладів до сучасних реалій цифрової епохи. У наш час, коли більшість людей шукають цікавий і розважальний контент в Інтернеті, важливо озирнутися назад і розглянути, як виглядали кінотеатри в минулому, коли вони були справжніми магічними місцями, що заворожували глядачів на великому екрані. Далі на dnepr-trend.in.ua.
Значення кінотеатрів для місцевого населення
Кінотеатри Дніпра були не лише майданчиками для перегляду фільмів, а й справжніми соціокультурними центрами, які збирали довкола себе людей різних вікових груп та інтересів. Завдяки їм місто оживало новими обличчями та відтінками, адже кожен кінотеатр мав свій неповторний стиль, інтер’єр та атмосферу. Вони стали місцем, де проживалася кожна емоція, від сміху до сліз, від захоплення до споглядання.
Дніпро, місто котре відоме своєю багатогранною історією та культурною спадщиною, знайшло у кінематографі своє відображення. В епоху, коли кіно ще ловило свої перші кадри, місто стало сценою для розвитку цієї магічної форми мистецтва. Важливо дослідити, які фактори сприяли зростанню популярності кінотеатрів у Дніпрі, як вони змінювалися з роками, які перешкоди стояли на їхньому шляху та як адаптувалися до змін у суспільстві та технологіях.
Ця стаття пропонує подорож у минуле кінотеатрів Дніпра — від їх становлення як символів епохи розкоші до перетворення на сучасні розважальні центри. Давайте разом дізнаємося більше про те, як ці осередки культури вплинули на життя міста та його мешканців і яку роль вони відіграють у сучасному світі.
Перші сеанси й перші установи
Перший у світі фільм, довжиною в одну хвилину, був продемонстрований братами Люм’єр в 1895 році, 22 березня. Трохи більше ніж через два роки, 24 квітня 1897 року, в актовій залі Катеринославської комісії народних читань, де проходили різноманітні культурні заходи, був проведений перший кінематографічний сеанс у Дніпрі.
Всього тоді було показано 60 картин, і деякі з них настільки сподобалися публіці, що їх показали повторно. Варто зазначити, що сеанс був запланований раніше, на 21 травня, проте не встигли вчасно доставити необхідний пристрій. Під час першого перегляду фігури були дещо нечіткі, а картини тремтіли, але це пояснювалося тим, що організатори ще не підлаштувалися під розміри залу.
Пізніше почали з’являтися перші кінотеатри, які тоді називали біоскопами. Зокрема, у 1908-1909 рр. було відкрито “Електро-біоскоп Зайлера”. Того ж 1909 року відбулося відкриття синематографа “Roll”, в якому 1912 року південноросійське кінематографічне бюро “Художество” заснувало кінотеатр “Колізей”. Варто зазначити, що цю установу для перегляду фільмів неодноразово перейменовували в рамках вказівок чинної на цій території влади. З останньою назвою, а саме “Перемога”, кінотеатр проіснував до 70-х років, коли почалося спорудження будівлі міської влади.
В останні роки свого існування саме там можна було побачити прем’єри відомих фільмів. Цікаво, що в залі для глядачів один із рядів був призначений для закоханих, тому там були спеціальні кабінки. Також у вестибюлі в окремому місці перед сеансами музиканти давали невеличкі концерти, для цього можна було користуватися великим роялем, який завжди стояв там.
Золоті часи кінотеатрів у Дніпрі й закінчення епохи
У 60-х роках почалося дуже активне будівництво установ для перегляду фільмів. Причина полягала в тому, що радянська влада вважала кінематограф дуже потужним засобом впливу на громадян. Виховання високих моральних цінностей і спонукання до бойових та трудових подвигів — такі завдання тоді ставилися перед кіно. Враховуючи значущість, було потрібно, щоб стрічки дивилися якомога більше людей, а тому гроші на спорудження не шкодували.
Всього на початку 60-х років у Дніпрі було 9 кінотеатрів. Зокрема, варто згадати “Факел”, який дуже урочисто відкрили 26 лютого 1960 року. Через три роки тут почали демонструвати широкоформатні фільми. Були великі кінопрограми, влаштовувалися зустрічі з відомими людьми тих часів. Також працював кінолекторій.
У 90-ті роки стан “Факелу” почав погіршуватися, але все ж прем’єри тут продовжували демонструвати. Останньою відомою прем’єрою був “Титанік” — його показали в 1998 році. На рубежі 2000-х кінотеатр закрився через економічні причини. У цій будівлі почали працювати різні магазини.
Також варто згадати й про кінотеатр “Родина”, що з’явився на місці колишнього “Біоскопа Зайлера” після довгих років пертурбацій, отримавши таку назву у післявоєнні роки. У 1963 році тут була проведена капітальна реконструкція, завдяки якій було створено головний зал на 775 місць та літописний зал на 260 місць.
Ця будівля була однією з небагатьох в історичному центрі міста, яка ніколи не змінювала свого початкового значення. “Родина” теж зуміла пережити 90-ті. Останнім роком існування кінотеатру був 2014 рік – тоді, після його закриття на реконструкцію, в будівлі вже відкрився ресторан.
І, нарешті, варто згадати кінотеатр “Космос”. Він був відкритий у 1965 році у зв’язку з потребою житлового комплексу будинку культури і відпочинку. Цікаво, що у штаті установи був свій художник, який займався зображенням плакатів-анонсів конкретних стрічок. Вони були виставлені у великих скляних вітринах по обидва боки від входу. Інтер’єр був не дуже вишуканим, але цілком сучасним — справляв гарне враження своїм зовнішнім виглядом. Закрили кінотеатр у 2000-ні через економічні причини, використовуючи приміщення в подальшому для комерційних цілей. У 2021 році будівлю знесли у зв’язку з необхідністю нового будівництва.
Часові портрети між минулим і майбутнім дніпровських кінотеатрів
Таким чином, історія дніпровських кінотеатрів розкриває перед нами дивовижний світ, де зустрічаються минуле і сучасність, а емоції перетинають часові межі. Пам’ятаймо, що кожен кадр кінострічки — це плин часу, що зупиняється на мить, але назавжди залишається в нашій пам’яті. Адже сьогодні, коли екрани стають тоншими, а зображення — реалістичними, не забуваймо, якими чарівними були кінотеатри Дніпра, і нехай ці спогади надихають вас на нові емоційні подорожі та пригоди.
