Зірка оперного мистецтва України: Нонна Суржина із Дніпра

17 жовтня 1937-го року народилася майбутня зірка оперного мистецтва, яка родом з Дніпра, тодішнього Дніпропетровська. Нонна є українською співачкою опери, а саме напрямку мецо-сопрано, народна артистка УРСР та загалом СРСР, працювала викладачем при Дніпропетровській академії музики імені М. Глінки, є лауреатом державної премії імені Т. Г. Шевченка, є кавалером ордену Святого Станіслава. Більше трьох десятків років вона, обдарована співачка з неймовірним талантом до артистизму була провідною солісткою при Дніпропетровському театрі опери і балету. Далі на dnepr-trend.

В нашій країні народилося багато видатних людей із різними особливостями та роботою – від музикантів та композиторів до співаків оперного мистецтва! Зі своїм ім’ям, Нонна Суржина увійшла в музичну історію не тільки нашого міста, а й усієї країни, адже її творчий шлях нерозривно пов’язаний із розвитком промислових комплексів, творчої складової організацій, наукових напрямків та навчальних закладів України.

В. Атлантов, Мілашкін, В. Норейко, М. Бієш, Г. Вишневська, Б. Руденко, З. Соткилава – із усіма ними викладач співпрацювала у спільній для них сфері, оперному мистецтві. Захоплення мистецтвом опери принесло для Нонни Суржиної нових знаменитих людей, із якими періодично спілкувалася та мала партнерські стосунки. І. Архипова, Б. Гмирь, М. Ростропович – із такими особистостями тримала зв’язок наша землячка. С. Турчаков, П. Варивода, імпресаріо Б. Мулен, Ж. Дюваль – із цими диригентами жінка також співпрацювала.

Зірка оперного мистецтва України Нонна Суржина пройшла великий шлях, який починався від самого гуртку із художньої самодіяльності клубу від заводу імені К. Лібкнехта до визнаної народної артистки! Про шлях оперної майстрині та про її кар’єру у Дніпропетровську читайте далі.

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Перші кроки в оперному мистецтві

Із самого дитинства для Нонни Андріївни почалися перші кроки у музичній культурі тодішнього Дніпропетровську. Рідна мати, Клавдія Вікторівна, яка сама мала від природи розвинений та гарний голос, із неабияким задоволенням відігравала мелодії, які із захопленням слухала дівчина. Перший крок вступу на шлях оперного напрямку для дівчинки відбувся на клубній сцені заводу імені К. Лібкнехта. 

Також вона стала активною лауреаткою у гуртках художньої самодіяльності, в якому й сама була присутня. Разом із цим вона виступала на концертах самодіяльності, на конкурсах огляду та шкільних змаганнях у формі олімпіади. Якщо говорити про конкурси огляду, то в таких вона отримувала перемогу не один раз – у нашому Дніпропетровську, у столицях Києві та Москві.

1955-го року Нонна Суржина витримала конкурс серед вступників, які також здавали вступні іспити до Дніпропетровського музичного училища імені М. І. Глінки. Тут жінку зарахували до музичного навчального закладу в клас Ольги Дмитрівни Тарловської – її особливістю було абсолютне володіння італійською манерою співу, тож і не дивно, що Тарловська вже багато років трудиться у артистичній діяльності, через що і має незвичайний педагогічний дар.

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Вчитель Ольга Дмитрівна намагалася передати Суржиній всі свої знання та досвід, який вона отримала за життя. Напевно саме тому особистість Суржиної так схожа із вчителькою – її характеризує вдячність та трепетне ставлення до педагогічного матеріалу, що закладалися у розум Нонни Андріївни. У музичному училищі педагог вклав у неї міцний фундамент вокального мистецтва, було виховано почуття власної відповідальності, а також систематичної роботи над собою. Ольга Дмитрівна зробила великий вплив на свою ученицю, тож високе навчання мистецтва оперного співу згодом дадуть успішні результати в розвитку творчого життя та професійного дорослішання Нонни Суржиної.

Перші успіхи в оперному мистецтві

1957-го року вона стала учасницею Міжнародного фестивалю для молоді та студентів у столиці Москві. За програмою урядового концерту в столиці України Києві 1958-го року вона із блискучим результатом виступила, тож замість запланованих трьох композицій за програмою уряду, за великими проханнями слухачів вона заспівала цілих вісім творів! До здобуття освіти у музичному училищі Дніпропетровська, Нонна Андріївна вже мала достатню популярність, і стала відома як перспективна та молода виконавиця, і вже далеко за межами рідного міста!

Наступними кроками у її творчому шляху були кількісні запропонування на роботу – наприклад, в хорову капелу “Думка” у Києві; у персоналі Київського театру оперети; у стажерській групі при театрі опери і балету у Києві. Проте вона відмовилась від пропозицій роботи в столиці, адже вона вважала, що для цього треба більше вчитися, а вже потім видавати практичне співання. Велику роль у розвитку її оперного життя зіграв Борис Романович Гмиря, який був знаменитим співаком, а також учнем відомого професора при Харківській консерваторії Павла Васильовича Голубєва. Він став неабияким ідеалом оперної культури та вокального артиста.

Варто відмітити й факт її популярності за кордоном. Оперні твори Нонни Суржиної звучали не тільки на сценах України, а й європейських країн, таких як: Фінляндія, Югославія та Франція.

Продовження кар’єри у Дніпропетровську

Проте вже 5 квітня 1974-го року Нонна Андріївна була запрошена на роботу у рідному місті Дніпропетровську – її рішенням стало продовження своєї творчої діяльності на сцені театру опери і балету у сучасному Дніпрі, який в той час тільки нещодавно відкрив свої двері.

Нонна Суржина, повернувшись у рідне місто, почала створювати Дніпропетровську оперну творчість. Серед персоналу із друзями вона пліч-о-пліч працювала із такими видатними людьми, як Миколою Українським, Миколою Полуденним, Леонорою Еллінською, Анатолієм Даньшиним, Миколою Братковим, Галиною Кібкаловою, Валентиною Величковою, Валентиною Коваленко, Лілією Гавриленко тощо. Разом із ними, оперна зірка України приступила до роботи – на диво, серед нового персоналу театру панувала творча атмосфера.

Пропрацювавши солісткою у Дніпропетровському оперному театрі понад 30 років, Нонна Андріївна у своїх творах удосконалила образи своїх героїнь, які показала на одному з виступів у стінах Харківського оперного театру. Свою творчу енергію, роботу над вокально-виконавськими навичками вона вже показувала на весь світ, і її ім’я вже звучало далеко за межами Дніпропетровської області, його рідної краї. 

Популярність оперної співачки родом з Дніпропетровська

Гордістю для нашої області є Нонна Суржина, землячка із Дніпропетровську, адже мистецька гордість і слава для нашої країни є випускницею Дніпропетровського музичного училища імені М. І. Глінки. Вона закінчила й Харківську консерваторію імені І. П. Котляревського.  Нонна Андріївна, визнана народна артистка УРСР (та в цілому СРСР), за свій талант була удостоєна державної премії імені Т. Г. Шевченка, а також кавалеру ордену Святого Станіслава. 

Її пристрасть до оперного мистецтва, а з цим і її величезна сила волі та відданість своїй справі зробили із Нонни Суржиної справжню відому особистість, яка була удостоєна повагою серед колег та студентів! Захопила своїм талановитим співом та майстерним артистизмом вона й публіку із зарубіжних територій – її популярність поширювалася і на Європейські держави, такі як Італія, Іспанія, Фінляндія та країни Югославії. Також вона й запам’яталась своїм феєричним виступом у Франції.

Нонну Суржину із теплотою приймали у Великому театрі СРСР – їй аплодували, захоплюючись її талантом в одному із відомих театрів Санкт-Петербурга – в Маріїнському театральному закладі. Оперна співачка також прославилася своїми виступами у таких містах тодішнього Радянського Союзу, як Київ, Мінськ, Тбілісі, Талліна тощо.

Пам’ятаймо про нашу талановиту землячку Нонну Андріївну Суржину, яка покорила сцени світу своїм оперним співом!

Comments

.,.,.,.