У величезному промисловому місті люди хотіли не лише працювати, а й відпочивати цікаво. Як з’явилося кіно у Катеринославі і як воно розвивається нині – дізнаєтесь у нашому матеріалі на dnepr-trend.in.ua.
Історія появи кінотеатрів
У 1895 році в Парижі був показаний перший фільм від братів Люм’єр тривалістю лише одну хвилину. У той час Катеринослав був містом, що стрімко розвивається, тому поява кіно в нашому місті не змусила себе довго чекати.
Перший кіносеанс у Катеринославі відбувся у 1897 році, у Зимовому театрі (вулиця Половицька,5). Публіці було показано близько шістдесяти кінокартин, довжиною кілька хвилин кожна. Містянам подобалося відвідувати кіно.
Виробництво фільмів у Катеринославі
Катеринослав ще у 1912 році почав виготовляти власний кінематограф завдяки майстру Данилу Сахненку. Сахненко народився у селищі Мандриківка (зараз вулиця Мандриківська). Коли в нашому місті з’явився перший кінотеатр, він крутив ручку, допомагаючи обробляти фільми. Спочатку Данило був на посаді кіномеханіка, а потім його підвищили до старшого механіка. Він добре опанував пристрій кіноапарата, навчився його налагоджувати.
У 1908 році Сахненко стає кореспондентом кіножурналу «Пате» — журнал все бачить, все знає!”. У його розпорядження передають кінокамеру і пару коробок кіноплівки. Це дозволяють йому в тому ж році зняти фільм про епідемію холери в Катеринославі. А в 1910 році для того ж кіножурналу знімає картину про повінь у нашому місті, як гонорар за свою працю, компанія вирішує подарувати камеру молодому Данилові.
Завдяки кінокамері та своєму великому таланту, він створив у нашому місті ательє «Родина», де виконував роль режисера та оператора. Зняв фільм “Запорізька січ”, де брав активну участь знаменитий історик Дмитро Яворницький. Кінокартину знімали у селі Лоцманська Кам’янка. Акторами виступили справжні нащадки запорізьких козаків.
Також було екранізовано велику кількість творів української літератури. Під час Першої світової війни Сахненко створював агітаційні фільми, щоб уникнути економічних ризиків, адже на них виділяли кошти з бюджету.
Не дивлячись на це, Данило Сахненко зробив дійсно великий вклад в розвиток кіно в нашому регіону. Данила добре памятають, і проводять на його честь кінофестивалі.
Розвиток кінотеатрів
У 1908 році на розі вулиці Фабричної розміщується кінотеатр “Біоскоп”, а через 4 роки на розі навпаки відкривається “Гігант”. Ще паралельно відкривається “Вулкан” у Нових Кайдаках та “Колізей” на місці сучасної будівлі Міської ради.
У 1913 році в “Українському домі” (готель “Україна”) з’являється кінотеатр “Україна”.
У 1919 році всі кінотеатри Катеринославської губернії були націоналізовані. І кіно стало не лише засобом розваги городян, а й впливом на населення для виховання високих моральних якостей, та натхненням на трудові та бойові подвиги. Розквіт кіно продовжувався і більшість кінотеатрів продовжили працювати і за радянських часів.
У 1930 році кінотеатр “Гігант” знову відновлює свою роботу, після довгого використання приміщень тільки в театральних цілях, перетворюючись на молодіжно-комсомольський центр “Червоний факел”, де не лише показували фільми, а й проводили агітаційні бесіди.
Потім його перейменували у “Рот-фронт”, а вже після звільнення міста став називатися “Родина”. У 1959 році поряд збудували кінотеатр “Панорамний” (потім “Панорама”), його особливість був дугоподібний екран і зал для глядачів розрахований на 900 чоловік.
У 1945 році знову працює і популярний на той час кінотеатр “Перемога”, який стає головним у місті, саме в ньому проходили найголовніші кінопрем’єри.
Після війни також відкривається кінотеатр “Жовтень”. А в 1957 році після будівництва нового корпусу на Соборній Площі він займає перші пару поверхів, показуючи глядачеві близько 250 фільмів на рік. Крім цього, на розі проспекту Пушкіна та вулиці Філософської відкривають “Червоногвардієць”.
А за рік розпочинає свою роботу кінотеатр “Україна”, на вул. Яворницького 54, він був широкоекранний та мав зал на 700 місць. За рівнем комфорту був один із найкращих у тодішньому Дніпропетровську. Також на той час стали популярними літні кінотеатри, найпопулярнішим із них був у Парку Глоби, відвідуваність становила 900 000 осіб на рік!
У період 60-х-70-х років ХХ століття кінотеатри масово реконструюють. “Батьківщина” пережив дві реконструкції. Було два зали: основний – на 775 місць та зал “хроніки” місткістю 260 місць. А “Перемога” спочатку закрився на ремонт, а потім згорів. Ще відкрився кінотеатр “Супутник” на замовлення ЮМЗ, а у 76-му році “Салют” на ж/м Перемога.
Йде розвиток кіно і на лівому березі, коли 1964 року відкривається кінотеатр ім. Правди.
Режим роботи під час Другої світової війни та новий світанок у 50-х-80 роках
У 1939 році в нашому місті налічувалося 6 кінотеатрів. Під час німецької окупації деякі з них продовжували працювати, показуючи кіно для німців. Після визволення тодішнього Дніпропетровська знову спостерігається зростання популярності кінематографу.
У 50-х-60-х роках ХХ століття у місті на Дніпрі функціонувало 35 установ, де показували кінокартини (6 кінотеатрів, стільки ж палаців культури, та 23 клуби). Варто зазначити, що кінотеатри з’являлися не лише у центрі міста, а й у спальних районах.
На початку 80-х у місті налічувалося 17 кінотеатрів.
Кінотеатри у 90-х – сучасність
Сфера кіно пережила 90-ті дуже складно.
У 1990-х роках кінотеатр “Панорама” закрився, на його місці відкрили клуб боулінгу. Сумна доля чекала і на кінотеатри “Україна”, “Космос”, “Смолоскип”. А на місці “Жовтня” став розташовуватися готель. У Нових Кайдаках на місці “Вулкану” збудували новий храм. Новий з’явився лише кінотеатр “Січ” на Тополі.
“Супутник” реконструювали у 2004 році, але потім знову закрився.
У 2009 році на місці колишнього кінотеатру “Червоногвардієць” став розміщуватися Будинок мистецтв. Кінотеатр “Родина” було закрито у 2014 році.
У 2020 році через фінансові проблеми також припинив свою роботу відомий на всьому лівому березі – кінотеатр “Правда”, який вміщував 600 осіб.
“Салют” на ж/м Перемога знесли, замість нього планується нова “високоповерхівка”.
У нашому місті з’явилися нові сучасні кінотеатри, розташовані у торгових центрах Дніпра. Радіючи не лише гарною картинкою та звуком, а й комфортними сидіннями, пропонуючи для глядачів різну цінову категорію. Але кількість кінотеатрів стала в місті меншою, ніж це було раніше.
Кінотеатри під час воєнного стану
У 2022 році після початку масштабної війни кінобізнес знову почав випробовувати великі труднощі. Тільки у квітні кінотеатри почали потихеньку відкривати, зокрема й у Дніпрі. Вони змушені були знизити ціни. Якщо раніше квиток коштував близько 150 грн, то тепер вже 90.
А частину від заробленого прибутку віддають на благодійність. Кінотеатри працюють на збиток, намагаючись повернутися до культурного життя. Глядачі приходять у кіно, аби відволіктися від суворих життєвих реалій. Найбільшою проблемою є безпека, тому що під час повітряної тривоги любителі кіно мають пройти у притулок, а перегляд фільму перерватися.
Бажаємо мирного неба над головою та розвитку якісної кіноіндустрії.
