Збудовані у 1970-х роках українські кінотеатри деякі історики називають символами епохи, і це дійсно так. У ті часи тривала активна забудова великих міст, особливо це стосувалося Дніпра (тодішнього Дніпропетровська). Кінотеатри одразу вписували у нові райони разом із будинками та дорогами. Логіка була простою: збудували квартал – отже, має бути й місце, де мешканці мають відпочивати. Далі на dnepr-trend.
І таким місцем майже обрали кінотеатри. Вечірні та денні сеанси навіть формували свій міський ритм: люди домовлялися зустрітися біля входу, чекали у чергах до кас, спілкувалися зі знайомими та друзями. Це була частина побуту, коли один фільм дніпрян в одному просторі.
Кінотеатр на Єрмолової: як усе починалося?
У січні 1974 року в тодішньому Дніпропетровську на вулиці Єрмолової відкрили кінотеатр і назвали його ім’ям Івана Бабушкіна. Діяч революції 1917 року, соратник Леніна – такі назви “вшивали” у міський простір ідеологію епохи, без зайвих пояснень.
Сам кінотеатр зовні виглядав стримано, але всередині працював потужно:
- зал на 850 місць:
- амфітеатрові лави, коли екран добре видно звідусіль;
- великий екран;
- якісна на той час апаратура.
У фоє працював буфет із тістечками, чаєм і соком. Люди часто приходили задовго до фільму, і кіно вже починалося там – у чергах, розмовах та очікуванні.
Час, коли кіно збирало дітей і батьків
Це був кінотеатр без пафосу, але з визначеною аудиторією. Туди ходили сім’ями, з дітьми, після школи, у вихідні. Репертуар під це і формували, були окремі дорослі та дитячі сеанси. Кінотеатр швидко став культурним центром району.
Але наприкінці 1980-х років будівля почала раптом “пливти”:
- просів фундамент;
- одна зі стін відійшла від конструкції;
- виникли ризики для перекриттів.
Заклад закрили на ремонт, який затягнувся настільки, що повернення у старому вигляді вже не сталося.
Про те, як будівля пережила кіно
У 2000 році споруду презентували вже в іншій ролі – як культурно-діловий центр “Дніпропрес”. Від старого кінотеатру залишився простір, але не функція. З’явилося нове обладнання, зокрема звук Dolby, який тоді сприймався як новинка іншої епохи. Але кіно як таке з цього місця поступово зникло. У XXI столітті там відбуваються різноманітні конференції, зустрічі, масові заходи, іноді – релігійні зібрання. Простір живе, але вже без того головного, заради чого його будували. Кінотеатр залишився в історії міста, а будівля перейшла до іншої реальності.
Кінотеатр “Салют”: як став міським символом?
У 1976 році на Набережній Перемоги у Дніпропетровську з’явився культурний центр “Салют”, це був той випадок, коли поява нового кінотеатру одразу стала важливою міською подією. Адже район “Перемога” тоді ще тільки забудовувався, аж раптом з’явилося комфортне місце для відпочинку. Він став найкращим орієнтиром району, щобільше – “Салют” друкували на листівках, буклетах, навіть на поштових конвертах. Для кінотеатру це вже був рівень міського символу, а не звичайного залу для кіносеансів.
Біля кінотеатру облаштували чудову зону відпочинку:
- водограй;
- басейн з рибками;
- клумби.
Люди приходили не тільки на фільм, а й просто відпочити на природі, бо з того місця відкривалися чудові краєвиди Дніпра. Всередині теж забезпечили комфорт – зал на 800 місць, де не треба шукати краще, бо екран було добре видно з будь-якої позиції.
Кіно, де завжди були черги
Великий хол, важка люстра зі скляними підвісками, темні бордові стіни – все це надавало закладу певної урочистості. І, звичайно ж, невдовзі після відкриття стартувала класика того часу: черги до кас і сеанси цікавих фільмів.
Повні зали збирали кіносеанси:
- “Зіта та Гіта”;
- “Помста та закон”;
- “Пірати XX століття”;
- “Зорро”;
- “Чудовисько”;
- “Четверо проти кардинала”.
Саме ці фільми формували живий репертуар кінотеатра та гарантували аншлаги. У 2000-х роках про “Салют” не забули – його реконструювали під нову епоху кіно. Додали бари, зони відпочинку, більярд, дитячу кімнату, перетворивши кінотеатр на розважальний простір. Оновили звук до Dolby Digital Surround EX, поставили сучасні екрани Harkness Hall серії Perlux, щоб картинка стала чіткішою та “глибшою”.
Кінотеатр “Салют”: від зали до руїн
Також варто згадати цікаву виставку кіноапаратури, яку облаштували у холі кінотеатру. Там стояли старі проєктори, через які крутили фільми до модернізації. Містяни з цікавістю розглядали техніку, яка колись була дивом прогресу. Але навіть всі героїчні спроби не змогли запобігти новим віянням. Дніпряни почали обирати відеокасети вдома на дивані, зали стояли майже порожні.
Невдовзі кінотеатр припинив існування, а разом із цим і будівля почала стрімко руйнуватися: вибиті вікна, зламані меблі, вкриті графіті стіни. Заклад поступово перетворився на занедбаний об’єкт, де знайшли прихисток безхатченки та вуличні молодіжні компанії. Розмови про демонтаж точилися не один рік, і зрештою у 2021 році будівлю знесли.
На її місці почали готувати майданчик під сучасний житловий комплекс “MARSHALL”. Реакція у місті була емоційною: у соцмережах чимало дніпрян сприйняли знесення кінотеатру як втрату частини міської пам’яті. А художник Daniil Galkin запропонував відтворити кінотеатр у віртуальному просторі та представити експозицію “Салют. Перемога” на фестивалі Construction Festival.
Кінотеатр на Тополі: як район отримав свій культурний центр
Схожою була доля ще одного відомого кінотеатру на “Тополі”, відомого як “Січ”. Він з’явився одним з останніх у Дніпрі – у 1993 році, коли нові райони Дніпра ще намагалися поєднати спільним центром дозвілля. Будували заклад силами “Дніпроміськбуду” на замовлення міста, для району помітний об’єкт – понад 2400 квадратних метрів простору.
На той час це був єдиний у місті багатозальний кінотеатр, мав 3 зали;
- “Дніпровська” – під нові фільми та прем’єри;
- “Ретро” – для старого кіно;
- “Козачок” – для дітей та сімейного перегляду.
З 1999 до 2005 року “Січ” працював як окреме комунальне підприємство, його час від часу оновлювали, а у 2002 році навіть провели реконструкцію. Це була відчайдушна спроба утримати кінотеатр, коли люди вже почали обирати інші формати дозвілля.
Мультиплекс у “Січ”: кіно без старих правил
Паралельно запустили єдиний квиток – без поділу на “кращі” та “гірші” місця, додали клубні картки “Оскар” – із бронюванням місць та дрібними бонусами для постійних відвідувачів. Всередині обладнали кінобар, кафе “Ваніль”, більярдну, для батьків із дітьми зробили “кімнату-няню”. Навіть паркування біля будівлі облаштували як частину нового формату.
Зали розділили на 3 різні простори:
- камерний “Червоний”;
- великий “Синій”;
- дитячий “Зелений”.
Ідея була проста: показувати фільми майже без пауз, коли кожні 10–15 хвилин стартує новий сеанс, а люди просто обирають зручний для себе час, не прив’язуючись до жорсткого розкладу. Зали оснастили новою технікою, гарним звуком та сучасними кріслами.
Всі шанси пережити складні часи у закладу були, але далі стартувала зовсім інша історія. У червні 2003 року міськрада передала кінотеатр в оренду ТОВ “Батьківщина”. У 2015 році компанія збанкрутувала, договір оренди розірвали, і кінотеатр випав із робочого ритму міста. У 2024 році споруду запланували знести та побудувати там торговий центр “Topol Mall” з дитячим ігровим центром та фудкортами.
Про те, як місто втратило старі кінотеатри
Старі кінотеатри Дніпра та їхні афіші відійшли у минуле не в одну мить, їх поступово “вимкнув” новий час. Цифрова ера, ринкові відносини, коли виявилося, що старі зали з великими фасадами та масовими сеансами вже не вписуються у нову логіку. Люди почали прагнути швидшого сервісу та більшого комфорту, якісного звуку та зображення. Тоді кінозали відмовилися від великих споруд та перебралися всередину великих торгових центрів.
Це вже був інший формат та спосіб споживання кіно: швидший, зручніший, але без тієї локальної “районної” прив’язки, яка колись робила кожен старий кінотеатр частиною повсякденного життя. Разом із цими культурними центрами зникло те, що складно виміряти цифрами. Дніпряни пам’ятають не лише побачені там фільми, а й події, які тому передували: черги біля кас, знайомі фасади, відчуття “свого” залу. Саме тому у цих спогадах завжди відчувається ностальгія за тим міським ритмом, який вже більше не повернеться.
Джерела:
- https://gorod.dp.ua/news/124021
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/kinoteatri_istoriya_kino
- https://49000.com.ua/kak-vyglyadeli-pervye-kinoteatry-dnep/
- https://biz.liga.net/all/nedvizhimost/novosti/v-dnepre-snesut-kinoteatr-dlya-stroitelstva-novogo-trts-kak-on-budet-vyglyadet-foto
- https://nashemisto.dp.ua/ru/2026/02/05/chto-sejchas-nahoditsja-na-meste-izvestnyh-kinoteatrov-dnepra/
