Про акторів Дніпропетровщини можна говорити вічно. Особливо цікаво згадувати акторів минулого та їх роль у розвитку культурного життя регіону. Захоплюючі моменти життя, особливості їх роботи у минулому привертають увагу сучасників. Далі на dnepr-trend.
Мова йде про Олександра Голобородька, якого ще називали маршалом акторської професії. Відомий актор театру та кіно з українським корінням досягнув значних висот у житті й роботі.
Шлях до сцени
Олександр Голобородько народився 28 вересня 1938 року у Кам’янському, тоді ще Дніпродзержинську. Він був дитиною війни, яка відклалась у його пам’яті. День, коли у місто зайшли фашисти він запам’ятав на все життя. Тоді окупанти увірвались у двір й забрали його батька, тоді збирали всі чоловіків від 17 років та розстрілювали. Сім’я хлопця окупацію пережила у Діївці, а коли німці почали відступати, то сімей з дітьми забрали в Німеччину. Довезли родину до села Велика Софіївка, там всіх звільнили.
Після війни батька Олександра взяли у колгосп електриком, а у свій вільний час він займався постановкою вистав, які показував односельцям. Вони ставили українську класику, а часу вчити ролі не було, тому Сашко їм суфлював. Для цього спеціально збудували будочку, де він сидів та подавав текст.
Після закінчення середньої школи №9 у Кам’янському хлопець вступив до “Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого”. Всі були здивовані, бо він знав всю українську класику. Закінчив навчання він у 1960 році й був прийнятий у трупу “Кримського драматичного театру імені Горького”. Його першими виставами були “Учитель танців”, “Річард III”, “Ромео та Джульєтта”.
Олександр Голобородько часто згадував Крим, бо там провів 16 років життя. Там він створив сім’ю, побачив народження доньки. З 1971 року він став артистом “Київського театру імені Лесі Українки”. Там він зіграв багато цікавих ролей, найвідомішою з них була роль Дон Жуана у виставі “Камінний господар”. У 1976 році його запросили грати в Малий театр у Москві, а через 9 років перейшов у трупу театру імені Мосради.
Робота в кіно
В кіно почав зніматись у 1967 році й першою стрічкою стала “Туманність Андромеди”. Олександр Голобородько згадує, його стосунки з кіно спершу не склались, але після маленької сцени фільму його побачив фотокореспондент “Радянський екран” і саме його фото прикрасило обкладинку. З того часу після виходу фільму почався зоряний час актора.
Візитною карткою актора став фільм “Остання реліквія”. Актору було трохи за 30, коли він грав роль в цій історичній картині, яка стала однією із найкасовіших радянських фільмів. Саме цей фільм приніс популярність актору.
Олександр Голобородько у творчій біографії має понад 80 зіграних ролей. Це були фільми “Цирк запалює вогні”, “Улюблена жінка механіка Гаврилова”, “Вірую в любов”, “Царське полювання” та інші. Актор завжди любив театр, куліси, світло софітів. В театрі можна наступного дня грати краще, ніж учора. Кіно артисту дає шанс прославитись, але має меншу ступінь акторської майстерності, ніж театр. Артист, крім роботи в театрі та кіно, працює викладачем акторської майстерності в інституті.
Олександр Голобородько має Орден Пошани за заслуги розвитку культури та мистецтва, Орден Дружби. Це Заслужений артист Української РСР, Народний артист РРФСР, отримав премію у виставі “Вони були акторами”. Також він є президентом Міжнародного фестивалю “Сузір’я”. Він багато знімався у кіно, грав у театрі й має багато поціновувачів таланту.
Чимало видатних зірок родом з Дніпропетровщини прославляють рідний край власними здобутками. Творча робота завжди заслуговує поваги, викликає цікавість до особистості та спонукає до дослідження його творчості.
