Володимир Скуратовський – відомий український композитор і поет із Дніпропетровщини, музикознавець і піаніст, який тривалий час працював викладачем. У 2016 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, за свої заслуги був запрошений до Національної спілки композиторів України та Конгресу літераторів. Як йому вдалося досягти успіху, розповімо детальніше. Далі на dnepr-trend.
Дитинство та юність композитора
Відомий композитор та мистецтвознавець народився у Дніпрі у квітні 1963 року, його виховували в сім’ї лікаря та педагога. У віці семи років майбутнього композитора віддали на навчання до музичної школи, де він і почав грати на фортепіано. Тоді ж почали з’являтися перші твори талановитого композитора.
У 1978 році, після закінчення школи, молодий поет вирішив вступити до Академічного музичного училища, яке діяло при державній консерваторії імені П. І. Чайковського у Москві. Студент навчався на двох факультетах одночасно – грі на фортепіано, і вивчав теорію та історію музики.
У 1982 році Скуратовський з відзнакою закінчив навчання в училищі й одразу ж вступив до державної консерваторії у Москві, де обрав теоретико-композиторський факультет.
Для дипломної роботи випускник обрав тему про діяльність М. О. Римського-Корсакова, а написав він її під керівництвом академіка Міжнародної Академії мистецтв, відомого професора Є. М. Левашева.
Навчався Володимир Скуратовський у таких видатних викладачів, як І. А. Барсова, Ю. А. Фортунатов, Є. В. Назайкінський, А. С. Леман та інші.
Консерваторію майбутній композитор закінчив у 1988 році, одразу після отримання диплома за розподілом його відправили працювати до театру музики у Красноярську.
Повернення до Дніпра
Пропрацювавши там два роки, Скуратовський повернувся до рідного Дніпропетровська, і з 1991 року почав працювати викладачем в музичному училищі, яке пізніше стало академією. Через 14 років композитор перейшов на посаду старшого викладача академії.
У 1995 році Скуратовський організував молодіжний ансамбль скрипалів “Violino”, працював там не тільки керівником, а і займався обробкою та адаптацією музики, організацією концертів.
У 1999 році композитор став одним з учасників квартету, який працював під назвою “Консонанс”, писав для нього музику. Водночас викладач продовжував активну наукову діяльність, професор постійно брав участь у міжнародних форумах та концертах.
Наукова діяльність
Статті дніпровського мистецтвознавця друкувалися у великих збірниках України та Росії. У своїх дослідницьких роботах професор розглядав та вивчав творчість композиторів, які жили у росії у ХІХ – ХХ століттях, їх прийоми та мотиви написання творів.
Крім власних досліджень, Скуратовський продовжував допомагати студентам та перевіряв і коригував їх роботи, які відправляли на різні конкурси та представляли на конференціях.
У 2007 році було відзначено внесок композитора із Дніпра у сфері теорії та історії культури, тоді він отримав ступінь кандидата мистецтвознавства, церемонію нагородження провели у Національній музичній академії України.
У 2009 році він став постійним ведучим творчого проєкту Дніпропетровської консерваторії, зокрема, вів Міжнародні музичні фестивалі “Музика без кордонів”. Обіймав Скуратовський цю посаду до 2016 року.
У червні 2016 року під час концерту в ДМШ № 6 Скуратовський виступав як піаніст і ведучий, коли йому раптово стало погано, і він помер. Пізніше школі надали ім’я композитора.
Роботи композитора
Володимир Скуратовський писав музику для симфонічного оркестру, а також хорові та камерно-інструментальні твори. Автору належить музика для різних драматичних вистав, фортепіанні та вокальні твори.
Як зазначали критики, практично у кожному творі Скуратовського простежується вплив традицій пізнього романтизму, яскрава театральність, відзначаються тенденції неокласицизму, пов’язані з відродженням та переосмисленням жанру старовинної сюїти.
У деяких музичних творах композитора можна помітити пошуки українських національних елементів музичної мови, але основні ідеї все ж таки пов’язані з продовженням традицій російської музичної культури, використанням творів авторів “Могутньої купки”, епохи срібного віку, французьких імпресіоністів.
Музикальні твори Володимира Скуратовського активно виконуються на міжнародних фестивалях в Україні, Італії, США та Росії.
Після смерті композитора почали регулярно проводитись концерти, присвячені його пам’яті, де виконують музику його авторства.
Дослідженню творчості Скуратовського присвятили круглий стіл на тему “Незавершений діалог: Слово та Музика у творчості Володимира Скуратовського” в інституті мистецтвознавства.
Крім музики, Володимир Скуратовський писав і літературні твори – оповідання та вірші. Поет став автором та співавтором трьох літературних збірок, його вірші постійно розміщуються на сторінках альманахів.
Видатні твори
Серед найвидатніших творів Скуратовського можна відзначити два хореографічні малюнки до казки В. Шевчука “Пані квітів”: “Танець-скерцо” та “Химерний вальс”, написані у 2000 та 2001 роках, сюїту “Погляд у минуле”, представлену у 2002 “Ностальгічний диптих” – вийшов у 2007 році.
У 1988 році Скуратовський представив “Романтичну сонату” для альта та фортепіано, а потім відредагував її у 2005 році. Також вийшла соната для туби та фортепіано, а у 1997 році автор представив редакцію для тромбона та фортепіано з тими ж нотами.
У тому ж році композитор написав сюїту, яка отримала незвичну назву “Violino”, для ансамблю скрипалів, а через рік – сонату для домри та фортепіано.
У 1999 році побачила світ ще одна робота видтаного композитора – вальс-скерцо, партія розрахована для фортепіано, через рік – “Маленький регтайм” для скрипки та старовинну сюїту, розраховану для гри на домрі та фортепіано.
У 2005 році талановитий композитор закінчив роботу над твором “Народний танець” для скрипки та фортепіано.
Йому належить і відома музика до комедії “Валенсіанська вдова” авторства Лопе де Вега, твір представили у 1992 році, а також музика до дитячої вистави “Шуршик”, її шанувальники змогли оцінити у 1993 році.
У 2000 році Скуратовський випустив вокальний цикл “Я повернувся додому”, на який його надихнули вірші Л. Філатова, а через два роки – цикл “Чотири фантазії для голосу та фортепіано”, використавши вірші авторства М. Лермонтова та інших видатних письменників. У 2009 році вийшов вокальний цикл “Пам’ять про сонце”.
У 2005 році поет випустив збірку, вона отримала назву “Де ночують хмари” та отримала багато позитивних відгуків, а через п’ять років – “Розчинене небо над собою”. У 2016 році побачила світ ще одна збірка композитора під назвою “Між вигуками”.
Разом зі своєю дружиною Ольгою Скуратовською композитор створив музично-педагогічний проєкт “Юна Опера”, студенти змогли представити публіці спектаклі “Князь Ігор”, “Снігуронька”, “Ніч перед Різдвом”, “Садко”, “Сказання про невидимий град Китеж і діва Фев”, “Пікова дама”.
Колектив показував твори не лише у Дніпрі, а і їздив на гастролі до інших країн.
У Дніпрі подружжя Скуратовських заснувало в артцентрі “Квартира” програму “Дитяча філармонія”, де діти віком від 2 до 10 років можуть навчитися слухати класичну музику.
У 2003 році Володимир Скуратовський став керівником літературного проєкту “Майстерня слова”, об’єднавши людей, які бажають створювати літературні твори найрізноманітніших жанрів.
У 2005 році світ побачив спільну збірку “Майстерні слова” під назвою “Де ночують хмари”.
Володимир Скуратовський брав активну участь у просвітницько-волонтерських проєктах, допомагав організовувати концерти у міській та обласній бібліотеках, Гірській академії, Єврейському общинному центрі, будинках для людей похилого віку та інших закладах.
