Місто Дніпро ніколи не пасло задніх, коли мова йшла про технічний прогрес. Історія розвитку кінематографа та кінотеатрів міста демонструє цікавий шлях від виникнення перших кінематографічних закладів до нової дійсності цифрової епохи. Далі на dnepr-trend.in.ua.
В час, коли людство шукає розважальні програми в Мережі, важливо озирнутися назад та згадати, як розвивався кінематограф у місті, як з`являлися кінотеатри, чиї роботи заворожували глядачів на великому екрані.
Історія кіно в Дніпрі
Перший фільм, який тривав 1 хвилину продемонстрували брати Люм`єр 22 березня 1895 року у Парижі. Цю дату вважають днем народження кінематографа. В наше місто кіно дійшло через 2 роки після показу в Парижі. Це не стало ні для кого дивиною, бо Катеринослав (нині Дніпро) вважали містом Європи, яке швидко зростало. Це відбулося у 1897 році, а кіно тоді іменували “сінематограф”. Європейські й культурні новинки швидко приживалися в місті.
Для показу перших фільмів була обрана популярна тоді театрально-концертна будівля Катеринослава, яка називалась “Аудиторія народних читань”, а також була відомою як “Зимовий театр”. Там проходили концерти вистави, політичні мітинги.
Кіно в місті розвивалося й до революції 1917 року. В центрі міста розмістили кінотеатр “Біоскоп”. У 1912 році відкрився кінотеатр “Гігант”. У 1910 році запрацював кінотеатр “Вулкан”, у 1912 — “Колізей”, у 1913 році — “Палас”.
В період Першої світової війни у 1914-1918 роках у кінотеатрах міста почали показувати не тільки фільми про кохання, а й про війну. Стрічки демонстрували місця бойових дій у Європі.
Власне кіно у Дніпрі
На початку 20 століття в Катеринославі працював піонер української кінематографії — Данило Федорович Сахненко (1875-1930 роки). Народився Данило Сахненко в Катеринославі, де й провів більшу частину життя. Потім ще жив у Харкові, там і помер. Спершу жив на Мандриківці в старовинному козацькому селищі, яке зберегло український колорит. Ввів молодого хлопця в кінематографічне життя Зайлер, кінопідприємець. Він перший приїхав до міста з паризьким кіноапаратом відкрив свій заклад “Біоскоп Зайлера”. Історики вважають, що Зайлер побачив молодого хлопця Данила Сахненка, бо того дуже цікавило кіно, й дозволив крутити ручку кіноапарата. Через 6 місяців робітник отримав посаду кіномеханіка, а потім став старшим механіком.
У 1908 році в Катеринослав приїхав член французької фірми “Брати Пате і Ко”, який запропонував Сахненку працювати кореспондентом кіножурналу “Пате”. З цього часу почався його зірковий час. Йому надали багато кіноплівки й кіноапарат “Пате”.
В той же рік Данило Сахненко зміг зняти документальний фільм про епідемію холери в місті. Через 2 роки він створив фільм про повінь на Дніпрі 1910 року, який став популярним. За це фірма подарувала автору кіноапарат, на якому той працював.
У 1910 році Сахненко з компанією друзів заснували підприємство “Південноросійське синематографічне акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко”. Це стало першим українським кінопідприємством. Капітал створили з власних коштів і почали працювати, але кінематографіста вабила мрія створити власну фірму. І от у 1911 році він створює власне підприємство, яке назвав “Південноросійське ательє “Родина”.
Український фільм в Катеринославі
В тому ж році обидві компанії поставили перший в Катеринославі ігровий український кінофільм “Запорізька Січ або Облога запорозька”. У фільмі розповідалось про воєнні перемоги запорозьких козаків та кошового отамана Івана Сірка в боях проти турків і татар. В зйомках брали участь нащадки запорожців. У батальних сценах кінострічки були зайняті близько 400 осіб з човнами та гарматами. Вийшов фільм у 1912 році.
З 1911 року Данило Сахненко продовжує створювати ігрові фільми та екранізувати українську класику. Також він залишив кінолюбителям унікальні приклади кінофіксації життя міста. Самою відомою стрічкою автора, за іронією долі, став запис на плівку похорону.
Минуле й сучасність
19 квітня 1919 року завершилася ера старого кіно Катеринослава, бо Губернський відділ націоналізував кінотеатри. Кіно більше не виконувало розважальні функції, а стало частиною державної системи.
У наступні десятиліття почала розквітала мережа кінотеатрів, розширювався репертуар фільмів, з роками додавалось багато стрічок про життя українців, їх боротьбу за волю і правду. Сучасне життя з тонкими блакитними екранами вже диктує умови гонитву кінематографії, бо люди полюбляють не тільки історичні фільми, а й детективи, бойовики та мелодрами. В Дніпрі з тих різних часів знімалось багато фільмів, які можна переглянути в Інтернеті.
