“Вулкан” – досить незвичайна назва кінотеатру для першої половини 20 століття. З поширенням кінематографа на території Російської Імперії відкривалося дедалі більше кінотеатрів. Часто їм надавали однакові назви. Тому в різних містах можна було зустріти кінотеатри під назвою “Колізей”, “Гігант”, “Комінтерн”, “Батьківщина” та багато інших. Серед популярних назв кінотеатрів у першій половині 20 століття була назва “Вулкан”. Зокрема, такий кінотеатр розміщувався й у Катеринославі. Далі на dnepr-trend.
Відкриття кінотеатру “Вулкан” у Катеринославі
Головною особливістю появи кінотеатрів на початку 20 століття було те, що їх здебільшого відкривали лише у центральній частині міста. Але винятком став кінотеатр “Вулкан”, який було відкрито у 1910 році у Нових Кайдаках, у 21 столітті це проспект Свободи, 77. З того часу кінематограф у Катеринославі став доступним для мешканців віддалених районів міста. Це було величезним плюсом для міста на початку 20 століття, оскільки воно стрімко розширювалося, а також дуже швидко збільшувалася кількість населення. А такі культурні установи були дуже важливими для дозвілля громадян.
У період 1920-1930-х років, коли більшовики здобули панування, а місто було перейменоване з Катеринослава на Дніпропетровськ одночасно з цим було змінено назви деяких закладів та культурних установ на честь радянських діячів. Не оминули такі зміни й старий кінотеатр “Вулкан”. Він був перейменований на честь радянського революціонера Григорія Петровського.
Що трапилося із кінотеатром “Вулкан”?
Старий кінотеатр, який знаходився на проспекті Свободи, працював навіть під час Другої Світової війни та окупації міста. Тут дивилися кіно не лише німці, а й місцеві мешканці. Також територія кінотеатру в окупаційний період була огороджена великим парканом. Гітлерівці збирали там місцевих мешканців та відправляли їх на примусові роботи до Німеччини. Деяких мешканців Дніпропетровська вдалося врятувати Кайдацьким підпільникам. Зокрема, вони тихо та непомітно відчиняли вікно напівпідвального приміщення та давали можливість людям бігти.
У післявоєнний час за кінотеатр вирішила взятися радянська влада і довести його до ладу. Зокрема, у 1948 році було проведено капітальну реконструкцію, для того, щоб культурний заклад відповідав новим вимогам та запитам населення.
У 1958 році старий кінотеатр “Вулкан” був повністю перебудований. З’явився широкоформатний екран, при цьому саме приміщення особливо нічим не відрізнялося: одноповерхова будівля, маленьке фоє і лише один зал для глядачів на 450 місць з дерев’яними відкидними кріслами.
Однією з головних особливостей цього кінотеатру було те, що в теплу пору року кіномайданчик “Вулкана” перетворювався на літній кінотеатр. Його місткість становала 700 осіб.
Чергова реконструкція кінотеатру відбуласяу у 1978 році. На цей раз особливу увагу приділили холу кінотеатру. Його прикрасили оригінальними світильниками, світловим табло, карбуванням та ліпниною.
Період 1990-х був далеко не простим для кінотеатру “Вулкан”. Почало з’являтися безліч відеосалонів, люди воліли дивитися телевізор вдома, ніж ходити в кіно, тому кінотеатр почав занепадати. Великий удар по кінотеатру завдала економічна криза 1990-х років. Кінотеатр “Вулкан”, як і безліч інших культурних закладів Дніпропетровська, був назавжди закритий. У другій половині 1990-х років кінотеатр перейшов у володіння вірянам Київського патріархату. У 21 столітті у приміщенні старого кінотеатру розташований Семінарський храм святих Петра та Павла УПЦ Київського патріархату.
